Маймечит

Маймечи́т (від р. Маймеча, Красноярський край, РФ) — ультраосновна безполевошпатова дайкова або ефузивна вулканічна гірська порода порфірової структури.

Характеристика

Маймечит — гранично ненасичена кремнеземом, найбільш магнезійна порода (вміст MgO понад 18 %) серед земних ультраосновних вулканітів. За мінералогічним і хімічним складом належить до групи пікритів і кімберлітів. Складений великими вкраплениками магнезійного олівіну, зануреними в цемент, структура якого змінюється від склуватої до мікролітової (див. Мікроліт) і повнокристалічної. Головний мінерал цементу — тонкоголковий клінопіроксен; присутні рудні мінерали. Складовими породи є також серпентин, флогопіт, перовськіт і вулканічне скло.

Текстура масивна, в дайкових різновидах флюїдальна. Колір темно-сірий, чорний із зеленуватим відтінком. Рідкісний.

Поширення

Маймечит утворює дайки, сілли, лавові потоки і покриви, що перешаровуються з близькими за складом туфами. Поширений на платформах, рідше — у складчастих областях (див. Складчастість гірських порід). Скупчення маймечиту вказують на можливість утворення в надрах Землі ультраосновної магми.

Відомий в РФ (Сибір, Камчатка, Далекий Схід), Японії.

Література

1. Wimmenauer W. Petrographie der magmatischen und metamorphen Gesteine. Stuttgart : Enke, 1985. 382 p.
2. M. J. Le Bas: IUGS Reclassification of the High-Mg and Picritic Volcanic Rocks. Journal of Petrology 41 (10), 2000, S. 1467–1470.
3. Igneous Rocks. IUGS Classification and Glossary of Terms / Ed. by R. W. Le Maitre. 2nd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2002. 236 p.
4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Маймечит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Маймечит (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.11.2022