Державний лад
Держа́вний лад — нормативно впорядкована (унормована) система суспільних відносин, гарантованих Конституцією України та законами України, з організації та діяльності держави, її основних інституцій, детермінованих синтезом історичних умов, закономірностей, традицій, новацій і тенденцій сучасного демократичного розвитку.
Характеристика
Державний лад — сукупність суспільно-політичних відносин, що виражають принципові якості, взаємозв’язки і взаємодію у механізмі організації та функціонування країни.
Державний лад відображає:
- відносини між державою, суспільством і особистістю;
- методи здійснення народовладдя і методи здійснення влади державної;
- форму державного правління;
- форму державного устрою;
- економічну, політичну та ідеологічну основи країни;
- роль права і закону в організації та функціонуванні держави.
Особливості сучасного державного ладу України
- Державний лад України перебуває у стадії становлення, має перехідний і змішаний характер: від елемента федерації СРСР, у якій керівництво органами державної влади здійснювали комуністична партія, — до суверенної незалежної демократичної держави; від об’єкта зовнішньої політики, — до повноцінного суб’єкта міжнародних відносин. Механізми регулювання політичного та соціально-економічного розвитку в напрямку демократичних суспільних перетворень не є стабільними. Важливим акцентом у формуванні засад державного ладу України є її соціальна спрямованість.
- Розвиток сучасної України спрямований на утвердження суверенної, незалежної держави, повноправного і рівноправного суб’єкта світового співтовариства. Відбувається становлення держави, яка служить інтересам народу. Забезпечення прав і свобод людини є основним обов’язком такої держави.
- Сучасний державний лад України має у своїй основі реалізацію української ідеї — створення незалежної, суверенної, соборної, демократичної, правової, соціальної, розвинутої держави.
- Відповідно до Конституції, держава, яка виникла на основі здійснення українською нацією, усім українським народом права на самовизначення, сприяє консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Держава формує політичну українську націю — український народ, дбає про розвиток етнічної української нації та інших етносів.
- Із моменту проголошення незалежності Україна виступає важливим міжнародним чинником, який впливає на інші держави й міжнародні організації і зазнає відповідно значного впливу з їхнього боку. З іншого боку, розбудова Української Держави, зокрема в контексті європейської інтеграції, здійснюється під постійним впливом зовнішніх чинників щодо державних структур та їхніх функцій і завдань.
Демократичний характер якісно нового перехідного та змішаного за змістом державного ладу базується на утвердженні України як європейської держави, якій притаманні суверенність, демократичність, соціальна та правова спрямованість її функціонування.
Література
- Наливайко Л. Р. Державний лад України: теоретико-правова модель. Харків : Право, 2009. 598 с.
- Наливайко Л. Р. Теоретико-правові засади співвідношення категорії «державний лад» з іншими суміжними категоріями // Університетські наукові записки. 2012. № 1. С. 89–94.
- Компанець К. В. Ознаки гарантій державного ладу: теоретико-правовий аспект // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2013. № 2. С. 96–103.
- Червякова О. В. Євроінтеграційна модель побудови державного устрою України // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2018. № 5. С. 156–162
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Наливайко Л. Р. Державний лад // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Державний лад (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 29.10.2021
