Куруми (геологія)

Куруми на схилі г. Кент
(Фолклендські острови)

Куру́ми (від давньотюрк. qorum — розкидане каміння, уламки скель, жовте каміння) — кам'яні потоки, які утворюються в гірських районах вище лінії снігів і районах багаторічної мерзлоти.

Характеристика

Куруми — розсипи і розвали (жорстви, щебенисто-брилового матеріалу тощо) на схилах гірських улоговин і балок різної крутизни (3–45 °). Ширина їх досягає десятків і сотень метрів, глибина — від сантиметрів до декількох метрів. Рухомий характер курумів обумовлений їхньою водонасиченістю (див. Водонасиченість гірських порід) і розміщенням на зледенілому ложі.

Утворюються в результаті ерозії певних гірських порід, спричиненої циклами замерзання-відтавання в перигляціальних умовах (див. Перигляціальні відклади) впродовж останнього льодовикового періоду. Зазвичай це скупчення валунів без дрібнішого матеріалу між ними. Від морен, кам'яних льодовиків та інших гірських явищ відрізняються досить стабільним закріпленням валунів.

Утворення

Формування курумів включало п'ять процесів:

  • вивітрювання;
  • соліфлюкцію (від лат. solum — ґрунт, fluxus — текти) — уповільнений рух перезволожених глинистих порід (ґрунтів) на пологих схилах в областях вічної мерзлоти;
  • морозне пучення;
  • сортування морозом;
  • змивання.

Поширення

Поширені на Фолклендських островах, в Уральських горах, Саянах, Становому хребті, Балканському півострові (гірський масив Вітоша, Болгарія), в Англії (графство Шропшир), Польщі (Свентокшиське воєводство), США (шт. Пенсильванія) та ін.

Вибіркова локалізація курумів в окремих районах і відсутність їх у районах із подібними геологічними умовами спричинені специфічним поєднанням особливих кліматичних умов і гірських порід, що склалися впродовж четвертинного періоду. Таке поєднання є необхідною, але не достатньою умовою формування курумів. Наприклад, на схилах невеликого за розмірами гірського масиву Вітоша (бл. 15×10 км) кам'яні річки-куруми існують разом з осипами та іншими скельними формами рельєфу.

Література

  1. Darwin C. R. Journal of Researches into the Natural History and Geology of the Countries Visited During the Voyage of H.M.S. Beagle Round the World. 2nd ed. London : John Murray, 1845. 520 p. URL: https://darwin-online.org.uk/content/frameset?viewtype=text&itemID=F14&pageseq=209
  2. Source Book in Geology, 1900–1950 / Ed. by Edited by K. F. Mather. Cambridge : Harvard University Press, 1967. P. 125–129.
  3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
  4. Pernety A.-J. Journal historique d'un voyage fait aux Iles Malouïnes en 1763 et 1764 pour les reconnoître et y former un établissement : en 2 t. London : Forgotten Books, 2019.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Куруми (геологія) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Куруми (геологія) (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
15.09.2025

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶