Корвет

Корвет «Гетьман Іван Мазепа», Україна

Корве́т [ фр. Corvette — від середньонижньонім. korf — рибальський човен, кошик (зі зменшувальним суфіксом -ette), від лат. Corbis — кошик] — тип багатоцільових кораблів військових ближньої морської зони, призначених для дозорної і ескортної служби, протичовнової (від човнів підводних) і протиповітряної оборони військово-морських баз і пунктів базування.

Зміст

1 Історична довідка
2 Корвети у сучасних військово-морських силах
3 Корвети в Україні
4 Джерела
5 Література
6 Автор ВУЕ

Історична довідка

У добу вітрильного флоту корвети були одним із типів бойових кораблів, менших за фрегат з однією гарматною палубою. Перші згадки про корвети пов’язані з французьким флотом, їх датують 1670-ми. У британському Королівському флоті тогочасним відповідником корвета був шлюп. Завдання корветів полягали переважно в прибережному патрулюванні, веденні бойових дій низької інтенсивності, підтримці великих флотів або участі в місіях демонстрації прапора.

У флотах інших країн (Велика Британія, Російська імперія тощо) тип корветів з’явився наприкінці 18 ст. — першій третині 19 ст. Зокрема, британський Королівський флот запровадив термін «корвет» у 1830-х, використовуючи його для позначення невеликого корабля шостого рангу, дещо більшого за шлюп.

У 1840-х для військових флотів Франції та Великої Британії, а згодом і для деяких інших країн, почали будувати вітрильно-парові колісні корвети з повним вітрильним озброєнням і колісним рушієм, що приводився в дію паровою машиною. Із кінця 1860-х на зміну їм прийшли вітрильно-гвинтові корвети (з гвинтовим рушієм; див. Гвинт гребний). Відбувся також перехід від дерев’яних до металевих корпусів, 1876 у Великій Британії закладено перші корвети із броньовим захистом (панцирною палубою). У 1880–1890-х корвети у військових флотах різних країн світу поступились крейсерам.

Відродження корвета як типу військового корабля припало на Другу світову війну, коли британському Королівському флоту знадобився ескортний протичовновий корабель, придатний для масового випуску, дешевший і простіший за шлюпи. Восени 1939 на корабельнях Великої Британії та Канади почалось будівництво корветів класу «Флауер» (англ. Flower), проєкт яких створили на основі цивільного китобійного судна. До 1944 побудували 274 таких кораблі. В Італії у 1940–1943 побудували 49 корветів класу «Габбіано» (італ. Gabbiano).

У 1950–1960-х тип корветів поширився у військових флотах низки країн. Корвети передусім постали як протичовнові кораблі з легким артилерійським озброєнням, призначеним для самооборони від повітряного і надводного противника [Італія — класи «Альбатрос» (італ. Albatros), «П’єтро ді Крістофаро» (італ. Pietro di Cristofaro), Федеративна Республіка Німеччина (ФРН, див. Німеччина) — клас «Тетіс» (нім. Thetis), Норвегія — клас «Слейпнер» (норв. Sleipner) тощо]. Відповідником корветів у Військово-морському флоті (ВМФ) СРСР тих часів були малі протичовнові кораблі (МПК). Першими представниками цього типу стали кораблі проєкту 204 (будівництва 1960-х).

Поява протикорабельних ракетних комплексів (ПКРК) і ракетних зенітних комплексів (ЗРК), за своїми масогабаритними характеристиками придатних для встановлення на кораблях невеликих розмірів, призвела до трансформації корветів із протичовнових у багатоцільові кораблі. Першим представником стали корвети проєкту 550, які будувались із 1977 в Італії винятково на експорт — для Лівії (клас «Ваді», італ. Wadi), Еквадору (клас «Есмеральда», італ. Esmeralda), Іраку (клас «Ассад», італ. Assad). У СРСР із кінця 1960-х розвивали тип малого ракетного корабля (МРК), озброєного ПКРК, ЗРК і артилерією, але, на відміну від західних багатоцільових корветів, позбавленого протичовнового озброєння (перші представники — кораблі проєкту 1234).

Корвети у сучасних військово-морських силах

Корвет із технологією стелс, клас «Вісбю». Швеція

Із 1990-х корвети — один із основних типів багатоцільових бойових кораблів (на рівні із фрегатами). Існує тенденція до збільшення їхніх розмірів. Якщо типові корвети 1950–1980-х мали водотоннажність судна у межах 600–900 т, тепер цей показник сягає 2200 т [ Російська Федерація (РФ) — проєкт 20380; із 2008], 2400 т (Туреччина — клас «Ада», тур. Ada; із 2011) і навіть 4300 т (Фінляндія — клас «Пох’янмаа», фін. Pohjanmaa; із 2024). Поряд з тим, розвиваються і порівняно невеликі корвети, що дозволяє будувати великі серії таких кораблів (Китай — проєкт 056 водотоннажністю 1500 т; у 2013–2019 збудовано 72 кораблі). Набуло поширення застосування на корветах комплексних заходів зі зниження помітності в радіолокаційному та інфрачервоному діапазонах — технології стелс (англ. stealth; Швеція — клас «Вісбю», швед. Visby; із 2002).

Типовий комплекс озброєння сучасного корвета включає ПКРК, ЗРК малої дальності, артилерійську установку середнього калібру (57–100 мм), одну або кілька артилерійських установок малого калібру (20–40 мм), або ж великокаліберних кулеметів (12,7–14,5 мм), торпедні апарати для протичовнових торпед. Корвет може мати злітно-посадковий майданчик для гелікоптера, а іноді — й ангар для його постійного базування. Існують і винятки. Корвети класу «Брауншвейґ» (нім. Braunschweig; Німеччина; з 2008) не мають озброєння для боротьби із підводними човнами. Судна класів «Арнала» і «Мае» (англ. Arnala і Mahe, Індія; із 2025) навпаки — спеціалізовані протичовнові кораблі, проте не мають ні ПКРК, ні ЗРК, артилерійське озброєння представлене однією малокаліберною гарматою.

Радіоелектронне обладнання корвета в типовому варіанті включає багатофункціональну радіолокаційну станцію, оптоелектронну оглядово-прицільну станцію, гідроакустичну станцію, комплекс засобів радіоелектронної боротьби і зв’язку.

Силова установка корветів, як правило, дизельна або комбінована дизель-газотурбінна.

Корвети в Україні

В Україні у 1960–1980-х будували МПК для радянського ВМФ. Суднобудівний завод «Затока» (м. Керч) у 1960–1968 побудував 24 кораблі проєкту 204; завод «Ленінська кузня» (м. Київ) — п’ять кораблів проєкту 1124 (у 1971–1980) і одинадцять проєкту 1124 (у 1982–1991); виробниче об’єднання «Море» (м. Феодосія) — два МПК на підводних крилах проєкту 11451 (1987–1990).

Із відновленням незалежності України 24.08.1991 у Військово-морських силах України [ВМС України; від 2002 Військово-морські сили Збройних сил України (ВМС ЗСУ)] замість МПК запровадили загальноприйнятий тип корветів за західними стандартами. На заводі «Ленінська кузня» для ВМС ЗСУ збудували два корвети проєкту 1124М — «Луцьк» (1993) і «Тернопіль» (2006). У Феодосії тривало будівництво двох корветів проєкту 11451, закладених у 1989–1990. Їх назвали «Львів» і «Луганськ», однак будівництво не завершили.

Два корвети проєкту 1124П (спеціальний варіант для Морських частин Прикордонних військ Комітету державної безпеки СРСР) — «Дніпро» (1976) та «Ізмаїл» (1981) після здобуття незалежності отримали Прикордонні війська України (роки існування 1991–2003; від 2003 Державна прикордонна служба України). У січні 1996 їх передали до складу ВМС України і перейменували у «Вінницю» й «Чернігів» відповідно. У серпні 1997 внаслідок розподілу Чорноморського флоту (ЧФ) ВМС України отримали два корвети проєкту 1124, названі «Херсон» (1972) і «Суми» (1974). Однак через поганий технічний стан їх невдовзі списали.

Також 1997 у зв’язку із розподілом ЧФ ВМС України отримали два МПК проєкту 1241.2, перекласифіковані у корвети — «Ужгород» (1982) і «Хмельницький» (1985). Крім того, три кораблі аналогічного проєкту 1241.2 — «Григорій Куроп’ятников» (1984), «Полтава» (1987) і «Григорій Гнатенко» (1987) — ще у січні 1992 увійшли до складу Прикордонних військ України, але класифіковані не як корвети, а як кораблі морської охорони.

Розподіл ЧФ до того ж призвів поповнення у вересні 1997 ВМС України двома ракетними катерами проєкту 1241.1Т, які перекласифікували у корвети — «Нікополь» (1984; із 2002 — «Придніпров’я») і «Кременчук» (1985).

За 1993–2006 ВМС України (ВМС ЗСУ) отримали дев’ять корветів, але два з них одразу ж списали. 2005 був списаний корвет «Чернігів», у листопаді 2012 — «Ужгород» і «Кременчук», а «Вінниця» станом на 2013 знаходився в несправному стані. Внаслідок окупації Криму у 2014 усі корвети ВМС ЗСУ — «Луцьк», «Тернопіль», «Хмельницький» і «Вінниця» — були захоплені РФ. Росіяни повернули тільки корвет «Вінниця», що був у небоєздатному стані.

Із 1992 на замовлення Міністерства оборони України було підготовлено кілька проєктів корветів різних розмірів і характеристик («Гайдук-21», «Гайдук-М», «Мусон», «Міраж», «Містраль-1500Т»), та жоден із них не був замовлений через брак фінансування і неповну відповідність вимогам. Розглядався також варіант продовження будівництва корветів проєкту 1124М з українським бортовим обладнанням, але його теж відкинули. Експортних замовлень на українські корвети отримати теж не вдалось. За єдиним винятком: 2010–2012 для ВМС Екваторіальної Гвінеї на верфі «Дельфін» (MTG Dolphin Shipyard) у м. Варні (Болгарія) побудували корвет «Бата» (Bata) за проєктом SV-01 «Касатка» водотоннажністю 1360 т, розробленим у Проєктному конструкторському бюро «Асаба Дизайн Центр» (м. Миколаїв).

У 2005 розпорядження Кабінету міністрів України ініціювало створення нового проєкту корвета, який мав стати основною програмою оновлення корабельного складу ВМС ЗСУ. Проєкт розробило державне підприємство «Дослідно-проєктний центр кораблебудування» (ДП «ДПЦК», м. Миколаїв), завершивши роботу в листопаді 2009. Державна цільова програма будівництва чотирьох корветів за проєктом 58250 була затверджена у листопаді 2011. За результатами тендеру з вибору заводу-будівника випуск серії мав бути розгорнутий на «Чорноморському суднобудівному заводі» (Миколаїв). Урочистість закладки першого корвета, названого «Володимир Великий», відбулася 17.05.2011. Планували, що корабель буде готовий у 2015, а решта три — до 2021. Однак будівництво «Володимира Великого» не було завершене, а виготовлення наступних кораблів серії навіть не починали.

У грудні 2020 Україна уклала угоду із Туреччиною про будівництво двох корветів класу «Ада». Перший із них був закладений 07.09.2021 на корабельні турецької фірми СТМ (STM, тур. Savunma Teknolojileri Mühendislik ve Ticaret A.Ş., англ. Defense Technologies Engineering and Trade Co AS). Указом Президента України 18.08.2022 корвет названо «Гетьман Іван Мазепа», 02.10.2022 корабель спустили на воду, 29.05.2024 він вийшов на перші випробування. Другий корвет типу Ada для ВМС ЗСУ заклали в Туреччині 18.08.2023 і з назвою «Гетьман Іван Виговський» 01.08.2024 спустили на воду.

Джерела

Про затвердження Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу «корвет» за проектом 58250 : Постанова Кабінету міністрів України від 09.11.2011 № 1150 // Верховна Рада України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-2011-%D0%BF#Text
Про присвоєння імені гетьмана Івана Мазепи корвету класу «Ada» Військово-Морських Сил Збройних Сил України : Указ Президента України від 18.08.2022 № 586/2022 // Президент України : офіційне інтернет-представництво. URL : https://www.president.gov.ua/documents/5862022-43657

Література

Шинко А. Багатоцільовий корвет «Мусон» // Ukrainian Military Pages. 16.09.2015. URL : https://www.ukrmilitary.com/2015/09/korvet-muson.html
Шинко А. Багатоцільовий корвет проекту 58250 // Ukrainian Military Pages. 24.11.2017. URL : https://www.ukrmilitary.com/2015/09/58250korvet.html
Заблоцкий В. Разработки военного кораблестроения. Уточнение планов. ОПК // Оборонно-промисловий кур’єр. 21.05.2018. URL : https://opk.com.ua/разработки-военного-кораблестроения/
Шинко А. Українські проекти : Корвет Bata, проект SV-01 «Касатка» // Ukrainian Military Pages. 28.03.2018. URL : https://www.ukrmilitary.com/2019/03/bata-sv-01.html
Харук А. І. Зроблено в Україні. Харків : Фоліо, 2019. 266 с.
Люксіков М. Україна підписала з Туреччиною рамкову угоду на будівництво двох корветів // Militarnyi. 26.07.2021. URL : https://militarnyi.com/uk/news/ukrayina-pidpysala-z-turechchynoyu-ramkovu-ugodu-na-budivnytstvo-dvoh-korvetiv/
Панчишин В. Корвети типу ADA — чого варто боятись ворогу : про потужну систему ППО, стратегію ВМС ЗСУ та спільні навчання з НАТО // АрміяInform. 24.09.2024. URL : armyinform.com.ua