Катер

Ка́тер (англ. сutter — той, хто ріже, розрізає) — невелике судно (вітрильне, веслове, парове чи моторне) переважно для прибережного плавання.

Зміст

1 Історична довідка
2 Сучасні катери
3 Характеристика
4 Література
5 Автор ВУЕ

Історична довідка

Термін «катер» з’явився у 18 ст., означав однощогловий вітрильний корабель із косим вітрильним озброєнням, який використовували для зв’язкової та патрульної служби. У 19 ст. цей термін почали вживати щодо типу суднових шлюпок, призначених для перевезень особового складу і вантажів: первісно — веслових (на 10–16 весел), згодом — парових, а від початку 20 ст. — моторних (із двигунами внутрішнього згоряння).

У деяких країнах, зокрема США і Великій Британії, термін «катер» із 19 ст. застосовують для позначення кораблів берегової охорони (незалежно від їхнього розміру).

Сучасні катери

Від початку 20 ст. термін «катер» означає збірне поняття для суден, які займають проміжне становище між моторними човнами і кораблями. Катери від човнів відрізняє наявність стаціонарного двигуна, а від кораблів — менші розміри. В обох випадках ці межі досить розмиті. Адже існують невеликі прогулянкові (туристичні) катери із підвісними моторами і разом з тим — катери великих розмірів, які класифікують залежно від засад, прийнятих у тій чи іншій країні (як кораблі чи катери).

Характеристика

Класи катерів надзвичайно різноманітні за призначенням.

Умовно увиразнюють п’ять функціональних груп:

транспортні (пасажирські, прогулянкові, туристичні, екскурсійні, вантажні);
допоміжні (лоцманські, рятувальні, буксирувальні, гідрографічні тощо);
промислові (наприклад, рибальські);
спортивні;
бойові (ракетні, торпедні, артилерійські, патрульні, десантні тощо).

Література

Ships of the Royal Navy: Cutters and Luggers // The Victory of Seapower. Winning the Napoleonic War 1806–1814. London : Mercury Books, 2005. P. 48−49.