Коваленко, Антон Ростиславович
Ковале́нко, Анто́н Ростисла́вович (27.04.1997, м. Чигирин, тепер Черкаського району Черкаської області, Україна — 13.06.2023, Бахмутський район Донецької області; похований 16.09.2023 у рідному місті) — військовослужбовець, учасник російсько-української війни, молодший сержант Збройних сил України (ЗСУ), Герой України (2024, посмертно).
|
Коваленко, Антон Ростиславович | |
|---|---|
| Народження | 27.04.1997 |
| Місце народження | Чигирин (місто) |
| Смерть | 13.06.2023 |
| Місце смерті | Бахмутський район |
| Місце поховання | Чигирин (місто) |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Золота Зірка |
Життєпис
Навчався в Чигиринській загальноосвітній школі № 2 (тепер ліцей) та Чигиринському економіко-правовому фаховому коледжі Уманського національного університету садівництва (Черкаська область), який закінчив 2015.
Наприкінці 2015 мобілізований до лав ЗСУ. Пройшов вишкіл у навчальному центрі «Десна» в Чернігівській області. Служив у батальйоні «Київська Русь» у зоні антитерористичної операції на Сході України та операції Об’єднаних сил. Позивний «Малий». Перевівся до батальйону Окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, де до того проходив службу його батько, який звільнився через поранення. Узяв його позивний — «Вакула».
Демобілізувався 2021. Працював у м. Черкасах у сфері інтернет-зв’язку.
Від початку широкомасштабного вторгнення військ Росії в Україну служив на посаді командира мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. Воював на різних напрямках фронту.
Загинув під час виконання бойового завдання під м. Бахмутом Донецької області.
Залишилися батьки, дружина, дочка, брат, сестра.
Нагороди та відзнаки
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24.02.2024, посмертно).
Цитата
Зі спогадів А. Коваленка: «Як тільки я “нюхнув пороху”, зателефонував батькові та попросив дозволу зробити козацького чуба. Ви знаєте, в давнину не всім дозволялося носити чуприну, яка була своєрідною відзнакою лицарського стану. Її просто так не можна було собі вистригти. Тільки після посвяти в козаки — після першого бою, першого морського походу та складних іспитів — дозволялося воїнові голити голову, залишаючи чуприну».
Цит. за: Іванець О. Як козаки Коваленки Україну боронять // АрміяInform. 2021. URL: https://armyinform.com.ua/2021/03/13/yak-kozaky-kovalenky-ukrayinu-boronyat/
Джерело
- Про присвоєння А. Коваленку звання «Герой України»: Указ Президента України № 123/2024 від 24 лютого 2024 р. // Президент України. 2024. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1232024-49929
Література
- Іванець О. Як козаки Коваленки Україну боронять // АрміяInform. 2021. URL: https://armyinform.com.ua/2021/03/13/yak-kozaky-kovalenky-ukrayinu-boronyat/
- У Чигиринській громаді на колінах попрощалися з земляком // Вікка. 2023. URL: https://www.vikka.ua/novini/cherkashchina/у-чигиринській-громаді-на-колінах-про/
- Знову Чигиринщина у смутку і жалобі: сьогодні попрощалися із захисником Антоном Коваленком // Чигиринська міська територіальна громада. URL: https://chigirinskaotg.gov.ua/znovu-chyhyrynshchyna-u-smutku-i-zhalobi-sohodni-poproshchalysia-z-heroiem/
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Коваленко, Антон Ростиславович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Коваленко, Антон Ростиславович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.05.2025
