Коваленко, Ігор Миколайович

Ковале́нко, І́гор Микола́йович (16.03.1935, м. Київ, тепер Україна — 19.10.2019, там само) — математик, фахівець у галузі кібернетики, доктор технічних наук (з 1964), професор (з 1965), доктор фізико-математичних наук (з 1970), академік Національної академії наук України (з 1978), заслужений діяч науки і техніки України (з 1998).

Коваленко, Ігор Миколайович
Народження	16.03.1935
Місце народження	Київ
Смерть	19.10.2019
Місце смерті	Київ
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	математика, кібернетика, криптографія, комбінаторика

Відзнаки
Премії	Премія НАН України ім. В. М. Глушкова; премія НАН України ім. В. С. Михалевича; премія НАН України ім. А. О. Дородніцина
Почесні звання	Заслужений діяч науки і техніки
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки	1978; 2001«;2001» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 1978.

Життєпис

Народився в сім’ї інженерів. Навчався у середній загальноосвітній школі № 92 м. Києва (тепер ліцей). У старших класах захопився математикою. Відвідував математичний гурток при Київському державному університеті імені Тараса Шевченка (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка, КНУ). Після закінчення школи (із золотою медаллю) вступив на механіко-математичний факультет університету. Учень Б. Гнєденка, В. Михалевича, М. Ядренка; навчався із майбутніми академіками В. Королюком, А. Скороходом.

1957 закінчив університет і був направлений на роботу в Обчислювальний центр АН УРСР. Навчався в аспірантурі Інституту математики АН УРСР (тепер Інститут математики НАН України), 1960 захистив кандидатську дисертацію. Під час навчання довів теорему про інваріантність систем обслуговування та розв’язав низку задач академіка А. Колмогорова.

1962–1971 працював у м. Москві (тепер РФ) в одному з інститутів Міністерства оборони СРСР, де досліджував надійність військової техніки. Завідував кафедрою у Московському інституті електронного машинобудування (тепер Московський інститут електроніки і математики).

1971 на запрошення В. Глушкова повернувся у Київ для роботи в Інституті кібернетики (тепер Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України). Очолив відділ математичних методів теорії надійності, яким керував упродовж 1971–2016. Одночасно викладав у КНУ та Київському вищому інженерному радіотехнічному училищі протиповітряної оборони (ліквідовано 1999). Від 1990 працював у Київському політехнічному інституті (тепер Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»): професор кафедри математичних методів системного аналізу, декан факультету прикладної математики на громадських засадах (1990–1994).

Наукова діяльність

Наукові праці — у галузі прикладної теорії ймовірностей, комбінаторики, криптології. У теорії надійності створив асимптотичний метод аналізу високонадійних систем. У теорії складних систем розвинув метод кусково-лінійних процесів Маркова і агрегатів, застосований у теорії стійкості систем і статистичного моделювання. Зробив внесок у теорію масового обслуговування, теоретичну криптографію, ймовірнісну комбінаторику. Досліджував метод імітації для приблизного відтворення реальних явищ (див. Монте-Карло метод).

Автор 20 монографій, понад 200 публікацій.

Підготував понад 30 кандидатів і п’ять докторів наук. Серед його учнів два члени-кореспонденти НАН України.

Був членом редакційних колегій журналів «Доповіді НАН України», «Кібернетика та системний аналіз» (Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова) та ін. Брав участь у написанні першої у світі «Енциклопедії кібернетики» у двох томах (1973–1974) і «Словника з кібернетики» (Головна редакція Української радянської енциклопедії; 1989).

Нагороди та відзнаки

Державна премія України в галузі науки і техніки за «Енциклопедію кібернетики» (1978), цикл робіт «Ймовірнісно-статистичні методи в проблемах надійності та безпеки інформаційних технологій» (2001).

Премія НАН України ім. В. М. Глушкова (1984) за цикл робіт «Математичні методи аналізу та оптимізації складних систем».

Премія НАН України ім. В. С. Михалевича (1999) за серію праць «Асимптотичний аналіз стохастичних систем, квазіградієнтні методи в стохастичних задачах, алгоритми отримання квадратичних оцінок».

Премія НАН України ім. А. О. Дородніцина (2010) за цикл робіт «Інформаційні технології створення високонадійних та якісних комп’ютерних систем».

Праці

Исследование многолинейной системы обслуживания с очередью и ограниченным временем пребывания в системе // Украинский математический журнал. 1960. Т. 12. № 4. С. 471–476.
Исследования по анализу надёжности сложных систем. Киев : Наукова думка, 1975. 210 с.
Анализ редких событий при оценке эффективности и надёжности систем. Москва : Советское радио, 1980. 208 с.
У с п і в а в т. — Теория вероятностей и математическая статистика. Москва : Высшая школа, 1973. 386 с.
Введение в теорию массового обслуживания. Москва : Наука, 1987. 336 с.
Методы расчета высоконадёжных систем. Москва : Радио и связь, 1988. 176 с.
Приближённый расчёт и оптимизация надёжности. Киев : Наукова думка, 1989. 181 с.
Теория вероятностей. Киев : Вища школа, 1990. 327 с.

Література

70-річчя академіка НАН України І. М. Коваленка // Вісник Національної академії наук України. 2005. № 3. С. 78–79.
Сергієнко І. В. Його наука — надійність. До 80-річчя академіка НАН України І. М. Коваленка // Вісник Національної академії наук України. 2015. № 3. С. 112–116.
Академік НАН України Коваленко Ігор Миколайович (1935–2019) // ІТ в Україні. Історії та особистості. URL: https://uacomputing.com/kovalenko/
Коваленко Ігор Михайлович // Кафедра ММСА. URL: http://mmsa.kpi.ua/history/lecturers/igor-m-kovalenko

Автор ВУЕ

Ю. Ю. Торопчинов

Покликання на цю статтю: Торопчинов Ю. Ю. Коваленко, Ігор Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Коваленко, Ігор Миколайович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.03.2025