Книжкова палата України імені Івана Федорова

Книжкова палата України

Закон про утворення Головної Книжної палати

Книжко́ва пала́та Украї́ни і́мені Іва́на Фе́дорова (повна назва: Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова») — державна наукова установа у сфері видавничої справи та інформаційної діяльності. Функціонує в м. Києві, Україна. Підпорядкована Міністерству культури та стратегічних комунікацій, Державному комітету телебачення і радіомовлення України.

Книжкова палата України імені Івана Федорова
Тип	Державна наукова установа
Рік створення	1919
Засновник	Рада народних міністрів УНР
Названо на честь	Федоров, Іван
Розташування	Київ
Веб-сайт	http://www.ukrbook.net/

Головна книжкова палата України. Фрагмент телепередачі "Історія" (ПравдаТут Львів)

Історична довідка

Установу засновано 24.01.1919 відповідно до «Закону про утворення Головної Книжної Палати (ГКП) в м. Києві та про асигнування в розпорядження Головноуправляючого Справами Мистецтв та Національної Культури 50 000 карбованців на організацію цієї Палати», ухваленого Радою народних міністрів УНР та затвердженого Головою Директорії УНР В. Винниченком.

Відповідно до закону ГКП мала складатися з трьох підрозділів: відділу реєстрації і «Книжної Літописі», Українського бібліографічного інституту й Книжного фонду. Невдовзі організовано четвертий підрозділ — бібліотечний (його сформовано на базі бібліотечної секції архівно-бібліотечного відділу Головного управління у справах мистецтв і національної культури при Міністерстві народної освіти УНР). Координував утворення ГКП Ю. Меженко (від 17.03.1919 — очільник установи).

26.01.1919 затверджено «Закон про обов’язкову надсилку друкарнями, літографіями, металографіями та іншими подібними закладами до Повітових Комісарів примірників всіх видань». Відповідно до закону передбачено передавати до ГКП два з одинадцяти примірників усіх видань.

Від початку вересня до 16.12.1919 ГКП працювала з перервами внаслідок окупації м. Києва Добровольчою армією під командуванням А. Денікіна.

Після переїзду радянського уряду до нової столиці УСРР м. Харкова наприкінці 1920 ГКП припинила існування в м. Києві. 1921 в м. Харкові при Всеукраїнському державному видавництві створено Центральний бібліографічний відділ (ЦБВ), який здійснював обліково-реєстраційну і статистичну роботу у видавничій галузі відповідно до постанови Укрраднаргоспу «Про обов’язкову реєстрацію та збереження зразків творів друку».

27.06.1922 Рада народних комісарів УСРР ухвалила постанову «Про організацію Української Книжкової Палати і про забезпечення головних книгосхованок всіма виданнями республіки». Палату створено на базі ЦБВ, очолив її М. Годкевич (1896; тепер Україна — 1941; тепер Росія).

У подальших постановах уряду завдання і функції Української книжкової палати (УКП) розширено (зокрема вона мала виконувати науково-бібліографічні роботи). Були створені сектор дослідження книги, кабінети західноукраїнської закордонної української літератури. 1924–1930 УКП видавала «Літопис українського друку». Згідно з постановою Раднаркому УСРР (19.05.1925) при УКП 01.10.1925 утворено Центральне бюро статистики друку.

У роки Другої світової війни УКП евакуювали до м. Уфи (тепер Республіка Башкортостан, Росія), куди перевезли генеральний алфавітний каталог. Фонди і майно УКП залишилися в м. Харкові.

Під час Другої світової війни за окупації м. Харкова (1941–1943) установу очолював І. Севастьянов (1899; тепер Україна — 1947; тепер Росія). Він зберіг майно й фонди, домігся від окупаційної адміністрації гарантій збереження УКП. Наприкінці 1943 після визволення м. Харкова від гітлерівців УКП поновила роботу в Україні.

1943–1963 заклад підпорядковувався різним міністерствам і відомствам: Держкомвидаву УРСР, Міністерству УРСР у справах преси та інформації, проте його основні функції залишалися незмінними.

Відповідно до Постанови Ради міністрів УРСР № 37 від 23.01.1974 Книжкову палату УРСР названо ім’ям І. Федорова.

З огляду на нестачу площ для нових надходжень, 1976 Рада міністрів УРСР видала розпорядження, яким зобов’язала Держкомвидав УРСР упродовж 1977–1980 забезпечити роботи з проєктування і будівництва в м. Києві нового приміщення, розрахованого на 12 млн одиниць зберігання.

У вересні 1989 нову 9-поверхову будівлю загальною площею 10 514 м2 (з яких 7 580 м2 під сховища Державного архіву друку) введено в експлуатацію. Тоді ж до Книжкової палати УРСР імені І. Федорова приєднали видавництво «Час», утворене після реорганізації видавництва «Реклама». Установу найменували Республіканським бібліографічно-видавничим об’єднанням «Книжкова палата УРСР ім. Івана Федорова».

Роботу з переміщення фондів завершено наприкінці 1990-х. У м. Харкові створено філію установи та поліграфічний цех, у якому друкували «Літопис книг», «Літопис журнальних статей» та «Літопис газетних статей».

З листопада 1995 установу очолює доктор технічних наук, фахівець у галузі обчислювальної техніки М. Сенченко (1945; тепер Україна). Під його керівництвом розпочалася комп’ютеризація основних виробничих процесів.

1996 заклад реорганізовано в державну установу з назвою «Книжкова палата України». Її статус і основні функції визначено ст. 27 Закону України «Про видавничу справу» (1997).

Наказом Держкомінформполітики України від 12.03.2003 ліквідовано філію Книжкової палати України в м. Харкові. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 Книжкова палата України набула статусу державної наукової установи. Розроблено новий статут організації, оновлено структуру.

За розпорядженням Кабінету Міністрів України (2008) повний і недоторканний фонд усіх видів опублікованих видань Державного архіву друку державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова» (м. Київ) внесено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять культурне надбання національне.

Структура

Наукові відділи (станом на 2025):

• наукового опрацювання документів і організації каталогів;
• статистичного моніторингу та аналізу друку;
• інформаційних систем;
• класифікаційних систем;
• міжнародної системи стандартної нумерації книг;
• наукового опрацювання обов’язкових примірників;
• наукової підготовки державних бібліографічних покажчиків;
• моніторингу засобів масової інформації;
• ретроспективної бібліографії;
• державної стандартизації;
• наукового редагування бібліографічної інформації;
• Державний архів друку.

Характеристика

Функції Книжкової палати України імені Івана Федорова:

• здійснює державну бібліографічну реєстрацію всіх видів видань, надрукованих в Україні;
• збирає і використовує адміністративні відомості, які характеризують динаміку та тенденції у видавничій справі;
• комплектує та зберігає повний і недоторканний фонд Державного архіву друку — головного сховища всіх видів видань, оприлюднених в Україні;
• розпрацьовує та обґрунтовує короткострокові й довгострокові прогнози розвитку видавничої та бібліографічної справи в Україні;
• проводить наукові дослідження в галузі бібліографії, книгознавства;
• розпрацьовує бібліометричні методи (див. Бібліометрія) визначення пріоритетних напрямів і рівнів розвитку наукових досліджень;
• створює та видає поточні, кумулятивні й ретроспективні бібліографічні покажчики, науково-аналітичні огляди;
• розробляє та експлуатує бібліографічні бази даних і мережі бібліографічної інформації.

Від 1998 установа реалізовує проєкт «Класифікаційна система України», спрямований на створення та впровадження україномовної класифікаційної системи — Універсальної десяткової класифікації (УДК) для забезпечення потреб видавництв, бібліотек та інформаційних центрів. Книжкова палата України імені Івана Федорова — єдина в Україні установа, що володіє ліцензією Консорціуму Універсальної десяткової класифікації на розроблення національного еталону УДК, підтримання його в актуальному стані та публікацію в друкованому й електронному форматах видань УДК. На підставі ліцензії щорічно отримує інформацію про зміни й доповнення до УДК за попередній рік і вносить відповідні корективи до національного еталону.

Від 1997 виконує функції національного агентства України Міжнародної стандартної нумерації книг (ISBN) і Міжнародної стандартної нумерації нотних видань (ISNN) Від 2019 є Національним центром реєстрації серіальних видань (ISSN), забезпечуючи функціонування цих систем в Україні.

Видання

Книжкова палата України імені Івана Федорова продовжує видавати державні бібліографічні покажчики «Літопис книг», «Літопис журнальних статей», «Літопис газетних статей», «Літопис образотворчих видань», «Літопис нот». Від 1997 виходить друком «Літопис картографічних видань», з 1999 — «Літопис авторефератів дисертацій». Узагальнені відомості про випуск видавничої продукції (зокрема, статистичні) публікують у щорічниках «Друк України», «Календар знаменних і пам’ятних дат».

Від 1996 видає науково-практичний журнал «Вісник Книжкової палати» у галузі технічних, історичних наук, соціальних комунікацій (книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство).

Фонд

Фонд друкованої продукції налічує 14 955 841 одиницю зберігання і є найповнішим зібранням видань, починаючи з 1917, що побачили світ на теренах України (2023, оцінка).

Література

1. Сенченко М. І. Книжкова палата України: вчора, сьогодні й завтра: до 85-річчя з дня заснування книжкової палати України // Вісник Книжкової палати. 2004. № 1. С. 3–22.
2. Петрова Н. Становлення Української книжкової палати // Вісник Книжкової палати. 2018. № 11. С. 4–10.
3. Стрішенець Н. Юрій Меженко на чолі Головної Книжної Палати // Вісник Книжкової палати. 2018. № 11. С. 11–14.
4. Ковальчук Г. Головна Книжна Палата в м. Києві // Вісник Книжкової палати. 2019. № 2. С. 5–11.
5. Сенченко М. І. Книжкова палата України: 100 років системних та інноваційних трансформацій, 1919–2018. Київ : Книжкова палата України, 2019. 200 с.
6. Дояр Л. В. Книги і періодика України в історичному контексті: 1917–1928 рр. Київ : Ліра-К, 2021. 224 с.
7. Дояр Л. В. Книги і періодика України в історичному контексті: 1929–1945 рр. Київ : Ліра-К, 2021. 226 с.
8. Дояр Л. В. Книги і періодика України в історичному контексті: 1946–1964 рр. Київ : Ліра-К, 2021. 234 с.
9. Дояр Л. В. Книги і періодика України в історичному контексті: 1965–1991 рр. Київ : Ліра-К, 2022. 224 с.

Автор ВУЕ

О. Л. Васьківська

Покликання на цю статтю: Васьківська О. Л. Книжкова палата України імені Івана Федорова // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Книжкова палата України імені Івана Федорова (дата звернення: 11.10.2026).

Оприлюднено: 23.01.2025