Капінос, Олександр Анатолійович

Капіно́с, Олекса́ндр Анато́лійович (10.03.1984, с. Дунаїв Кременецького району Тернопільської області, тепер Україна — 19.02.2014, м. Київ, Україна; похований у рідному селі) — фермер, учасник Революції гідності, Герой Небесної Сотні, Герой України (2014, посмертно).

Капінос, Олександр Анатолійович
Народження	10.03.1984
Місце народження	Дунаїв
Смерть	19.02.2014
Місце смерті	Київ
Місце поховання	Дунаїв
Alma mater	Національний лісотехнічний університет України

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка
Медалі	За жертовність і любов до України

Капінос О. у наметовому містечку протестувальників. Зима 2013-2014 р.

Життєпис

1991–2001 навчався у Дунаївській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів (від 2014 — імені Героя України Олександра Капіноса Кременецької міської ради Тернопільської області).

Учасник Помаранчевої революції 2004.

2006 закінчив Український державний лісотехнічний університет у м. Львові (нині Національний лісотехнічний університет України), отримав диплом спеціаліста з відзнакою за спеціальністю «Технологія деревообробки».

Захоплювався поезією та музикою, грав на гітарі, опанував гру на бандурі.

2007–2009 жив у м. Вінниці, працював на підприємстві «Барлінек інвест».

В останні роки займався фермерством у рідному селі.

Учасник проводу, згодом — очільник громадської організації «Патріот Волині». 2008–2009 — керівник громадської організації патріотичного спрямування «Сколоти» (м. Вінниця).

Організатор культурно-мистецьких заходів для молоді. Учасник маршів на честь Української повстанської армії. Ініціював встановлення пам’ятника Т. Шевченку в рідному селі. У приміщенні сільського клубу власним коштом облаштував спортивну залу для молоді, пропагував здоровий спосіб життя. Працював на волонтерських засадах у таборах для молоді.

Подвиг

Від 04.07.2012 брав участь у столичних протестах проти прийняття закону «Про засади державної мовної політики» (закон «Ківалова — Колесниченка»). Оголосив безстрокове голодування на знак протесту проти закону, спрямованого на утиск української мови. Голодував 12 днів.

Від кінця листопада 2013 до 18.02.2014 — учасник масових протестів у м. Києві. Був ройовим 35-ї сотні Самооборони Майдану «Волинська Січ». Мав псевдо «Кремінь».

18.02.2014 під час штурму Майдану силовиками біля Будинку Федерації профспілок України отримав черепно-мозкову травму (внаслідок вибуху гранати), прооперований, але 19.02.2014 помер у лікарні.

Відзнаки

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21.11.2014, посмертно).

Нагороджено медаллю Української православної церкви Київського патріархату «За жертовність і любов до України» (2015, посмертно).

Відзначений почесною грамотою верховного архієпископа Києво-Галицького Української греко-католицької церкви Святослава (2016, посмертно).

Ім’я та портрет Героя викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у м. Києві, Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у м. Львові.

У с. Дунаєві 2014 відкрито пам’ятник та названо вулицю його іменем.

Капіносу встановлено меморіальні дошки:

на будівлі загальноосвітньої школи у с. Дунаїв (2014);
на будівлі клубу в с. Куликові Кременецького району (2014);
на будівлі навчального корпусу № 2 Національного лісотехнічного університету України у м. Львові (2015);
на будинку у м. Вінниці, де жив Герой (2016);
у приміщенні Національного лісотехнічного університету України (2022).

2018 започатковано відзнаку імені Олександра Капіноса.

2021 громадська організація «Родина Героїв Небесної Сотні» у партнерстві з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні — Музеєм Революції Гідності, Національним центром народної культури «Музей Івана Гончара» та мистецьким об’єднанням «Глечик» ініціювали конкурс етноблогерів.

Додатково

Записував старовинні українські пісні та народні звичаї. У с. Дунаєві та в навколишніх селах проводив Шевченківські дні, фестивалі народної пісні, вечорниці, різноманітні свята.

Джерела

Про присвоєння звання Герой України: Указ Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 р. // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/8902014-18037.

Література

Меморіальну дошку Олександру Капіносу відкрили у Вінниці у його день народження // 20 хвилин. 2016. URL: https://te.20minut.ua/Podii/memorialnu-doshku-oleksandru-kapinosu-vidkrili-u-vinnitsi-u-yogo-den-n-10486355.html
Терейковська С. Небесна Сотня. Життєписи : в 3 кн. Київ : Національний музей Революції Гідності, 2018. Кн. 1. С. 322–333.
Капінос Олександр Анатолійович (10.03.1984–19.02.2014) // Герої України. URL: http://www.ukrgeroes.com.ua/KapinosOApam.html
Олександр Капінос // Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності. URL: https://www.maidanmuseum.org/uk/node/1801
Капінос Олександр // Тернопільська обласна бібліотека для молоді. URL: https://tobm.org.ua/kapinos-oleksandr/

Автор ВУЕ

К. В. Романова

Покликання на цю статтю: Романова К. В. Капінос, Олександр Анатолійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Капінос, Олександр Анатолійович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.08.2023