Загородній, Анатолій Глібович

Агородній, Анатолій Глібович.png

Загоро́дній, Анато́лій Глі́бович (29.01.1951, с. Велика Багачка, тепер смт Миргородського району Полтавської області, Україна) — фізик, вчений в галузі фізики плазмових процесів, доктор фізико-математичних наук (з 1990), член-кореспондент НАН України (з 1997), професор (з 1998), академік НАН України (з 2006). Від 07.10.2020 — президент Національної академії наук України.

Загородній, Анатолій Глібович

Народження 29.01.1951
Місце народження Велика Багачка
Alma mater Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Місце діяльності Національна академія наук України, Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Напрями діяльності організація науки, теоретична фізика

Життєпис

У 1967–1972 навчався на радіотехнічному факультеті Харківського державного університету імені О. М. Горького (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).

Від 1972 безперервно працює в Інституті теоретичної фізики АН УРСР (тепер Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України). 1978 здобув вчений ступінь кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю «Теоретична фізика». У 1989–2002 — заступник директора з наукової роботи, з 2003 — директор Інституту.

З 1991 співпрацює у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (від 1996 — на посаді професора). Упродовж 1992–2002 — професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

2009–2011 — головний Учений секретар НАН України, 2011–2020 — віце-президент НАН України. Відповідав за організацію співпраці Національної академії наук України із ЮНЕСКО, Європейською Комісією, ЦЕРН та ін. українськими й міжнародними структурами, спрямовував і координував міжнародну діяльність НАН України. Представляв НАН України у Міністерстві освіти і науки України та інших органах влади.

07.10.2020 більшістю голосів обраний президентом НАН України.

Керівник Комісії НАН України з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського (з 2010).

Науковий доробок

Провадить наукові дослідження в галузі статистичної фізики і фізики плазми.

Разом з І. П. Якименком та Ю. Л. Климонтовичем розробив статистичну теорію просторово обмежених плазмово-молекулярних систем, на основі якої дослідив вплив взаємодії плазмової та молекулярної підсистем на електромагнітні флуктуації в таких системах. Розвинув кінетичну теорію запорошеної плазми, вивів мікроскопічні рівняння і ланцюжок рівнянь Боголюбова для запорошеної плазми, виконав кінетичні розрахунки ефективних потенціалів пилової часточки. Запропонував об’єднаний опис дифузійних процесів на довільних часах еволюції — від балістичної динаміки на початковому етапі до дробової або звичайної дифузії на великих часах. Розрахував часово-нелокальні інтеграли зіткнень для плазми в зовнішньому магнітному полі та функцію діелектричного відгуку з урахуванням впливу турбулентних полів на рух заряджених частинок.

Опублікував близько 200 праць.

Нагороди і визнання

Почесний доктор Інституту фізики конденсованих систем НАН України (2010), Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2011), Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (2015) і Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2018). Почесний професор Цзілінського університету (Чаньчунь, КНР; 2017). Іноземний член Російської академії наук (2011), іноземний член-кореспондент Австрійської академії наук (2012).

Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Кавалер ордену «За заслуги» ІІ (2016) і ІІІ (2008) ступенів. Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Почесна грамота Верховної Ради України (2004).

Премії НАН України ім. К. Д. Синельникова (1991), ім. М. М. Боголюбова (2012) та ім. О. С. Давидова (2019); відзнака НАН України «За наукові досягнення» (2011).

Дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка (2015).

Праці

  • У с п і в а в т. — Статистическая теория плазменно-молекулярных систем. Москва : Московский государственный университет, 1990. 222 с.
  • Statistical Theory of Turbulent Transport (Non-Markovian Effects) // Physics of Plasmas. 1999. № 6. P. 2359–2369.
  • Stationary Velocity and Charge Distributions of Grains in Dusty Plasmas // Physical Review Letters. 2000. № 84 (16). P. 3594–3597.
  • Charge Screening in a Plasma with an External Ionization Sourcе // Journal of Experimental and Theoretical Physics. 2007. № 104 (1). P. 147–161.
  • Stochastic Processes Crossing from Ballistic to Fractional Diffusion with Memory: Exact Results // Condensed Matter Physics. 2010. № 13 (2). P. 23001: 1–8.
  • Введение в физику плазмы. Киев : Наукова думка, 2014. 696 с.
  • Вступ до кінетичної теорії плазми. Київ : Наукова думка, 2015. 445 с.

Література

  1. 60-річчя академіка НАН України А. Г. Загороднього // Вісник Національної академії наук України. 2011. № 1. С. 59–61.
  2. Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України. 1966–2016 / Відп. ред. А. Г. Загородній. Київ : Академперіодика, 2015. 404 с.
  3. Корсун І. В. Внесок українських вчених у розвиток квантової фізики // Український фізичний журнал. 2017. Т. 62. № 1. С. 67–79.
  4. Палій В. М., Храмов Ю. О. Національна академія наук України. 1918–2018. Персональний склад. 7-ме вид., допов. і випр. Київ : Фенікс, 2018. 560 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
20.10.2020


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Загородній, Анатолій Глібович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Загородній, Анатолій Глібович (дата звернення: 26.01.2022).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ