Державний лад

Держа́вний лад — нормативно впорядкована (унормована) система суспільних відносин, гарантованих Конституцією України та законами України, з організації та діяльності держави, її основних інституцій, детермінованих синтезом історичних умов, закономірностей, традицій, новацій і тенденцій сучасного демократичного розвитку.

Характеристика

Державний лад — сукупність суспільно-політичних відносин, що виражають принципові якості, взаємозв’язки і взаємодію у механізмі організації та функціонування країни.

Державний лад відображає:

  1. відносини між державою, суспільством і особистістю;
  2. методи здійснення народовладдя і методи здійснення влади державної;
  3. форму державного правління;
  4. форму державного устрою;
  5. економічну, політичну та ідеологічну основи країни;
  6. роль права і закону в організації та функціонуванні держави.

Особливості сучасного державного ладу України

  1. Державний лад України перебуває у стадії становлення, має перехідний і змішаний характер: від елемента федерації СРСР, у якій керівництво органами державної влади здійснювали комуністична партія, — до суверенної незалежної демократичної держави; від об’єкта зовнішньої політики, — до повноцінного суб’єкта міжнародних відносин. Механізми регулювання політичного та соціально-економічного розвитку в напрямку демократичних суспільних перетворень не є стабільними. Важливим акцентом у формуванні засад державного ладу України є її соціальна спрямованість.
  2. Розвиток сучасної України спрямований на утвердження суверенної, незалежної держави, повноправного і рівноправного суб’єкта світового співтовариства. Відбувається становлення держави, яка служить інтересам народу. Забезпечення прав і свобод людини є основним обов’язком такої держави.
  3. Сучасний державний лад України має у своїй основі реалізацію української ідеї — створення незалежної, суверенної, соборної, демократичної, правової, соціальної, розвинутої держави.
  4. Відповідно до Конституції, держава, яка виникла на основі здійснення українською нацією, усім українським народом права на самовизначення, сприяє консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Держава формує політичну українську націю — український народ, дбає про розвиток етнічної української нації та інших етносів.
  5. Із моменту проголошення незалежності Україна виступає важливим міжнародним чинником, який впливає на інші держави й міжнародні організації і зазнає відповідно значного впливу з їхнього боку. З іншого боку, розбудова Української Держави, зокрема в контексті європейської інтеграції, здійснюється під постійним впливом зовнішніх чинників щодо державних структур та їхніх функцій і завдань.

Демократичний характер якісно нового перехідного та змішаного за змістом державного ладу базується на утвердженні України як європейської держави, якій притаманні суверенність, демократичність, соціальна та правова спрямованість її функціонування.

Література

  1. Наливайко Л. Р. Державний лад України: теоретико-правова модель. Харків : Право, 2009. 598 с.
  2. Наливайко Л. Р. Теоретико-правові засади співвідношення категорії «державний лад» з іншими суміжними категоріями // Університетські наукові записки. 2012. № 1. С. 89–94.
  3. Компанець К. В. Ознаки гарантій державного ладу: теоретико-правовий аспект // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2013. № 2. С. 96–103.
  4. Червякова О. В. Євроінтеграційна модель побудови державного устрою України // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2018. № 5. С. 156–162

Автор ВУЕ

Л. Р. Наливайко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Наливайко Л. Р. Державний лад // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Державний лад (дата звернення: 20.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
29.04.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ