Гречина, Михайло Гнатович

Гречина, Михайло Гнатович
Народження	11.04.1902
Місце народження	Будище
Смерть	21.06.1979
Місце смерті	Київ
Alma mater	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	архітектура, будівництво

Відзнаки
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки	1983

Гречи́на, Миха́йло Гна́тович (11.04.1902, с. Будище, тепер Черкаського району Черкаської області, Україна — 21.06.1979, м. Київ, тепер Україна) — архітектор, автор низки споруд у м. Києві.

Батько В. Гречини.

Вхід на стадіон «Динамо» у м. Києві

Проєкт стадіону ім. М. Хрущова у м. Києві

Життєпис

1920–1924 працював у різних радянських, кооперативних і господарських органах на Черкащині та у м. Києві. 1924–1930 навчався на архітектурному факультеті Київського художнього інституту (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Учень П. Альошина. 1930–1933 працював архітектором у Київській філії інституту «Діпромісто», 1933-1935 — в архітектурно-планувальному управлінні м. Києва. 1936–1941 — головний архітектор будівництва стадіону ім. М. Хрущова у м. Києві (не збережено; тепер на його місці — стадіон Національного спортивного комплексу «Олімпійський»; див. Олімпійський, Національний спортивний комплекс). Учасник Другої світової війни, нагороджений двома медалями. 1945–1958 — керівник сектора Науково-дослідного інституту архітектури споруд Академії архітектури УРСР. 1950 захистив кандидатську дисертацію. 1954–1958 керував аспірантурою в зазначеному інституті. З 1958 до 1970-х — заступник директора з наукової роботи Київського зонального науково-дослідного і проєктного інституту експериментального проєктування (КиївЗНДІЕП).

Діяльність

Працював у сферах містобудування, проєктування житлових і громадських будівель. Був провідним в Украні фахівцем із проєктування і будівництва великих спортивних споруд, зокрема й стадіонів. На початку фахової діяльності його творча спрямованість була близькою до конструктивізму, з середини 1930-х — до радянського ретроспективізму, з 1960-х — до архітектури сучасної. У 1930-х брав активну участь у архітектурних конкурсах, зокрема на проєкти: пам'ятника на могилі М. Коцюбинського 1929; будинку уряду Абхазії 1932; будинку проєктних організацій у м. Харкові 1931 тощо. У 1960-х захопився експериментальним проєктуванням як методом пошуку новаторських, прогресивних рішень у сфері архітектурних конструкцій і типології. Одночасно викладав архітектурні дисципліни: 1936–1937 на кафедрі архітектурного проєктування Київського будівельного інституту (тепер Київський національний університет будівництва і архітектури), 1937–1938, 1949–1953 на кафедрі архітектурного проєктування Київського художнього інституту.

Серед споруд у м. Києві, зведених за проєктами М. Гречини (включно зі зведеними у співавторстві), — житлові будинки на вулицях: Енгельса (тепер Лютеранська; 1932), Артема (тепер Січових Стрільців; 1935), Челюскінців (тепер Костельна; 1936), Малій Підвальній (1953); стадіон «Динамо» (1937; реконструкція 1956–1958, 1978–1979); стадіон імені М. Хрущова (не збережено; тепер на його місці — стадіон Національного спортивного комплексу «Олімпійський»; будівництво 1937–1941, реконструкція 1967, 1978; внаслідок останньої реконструкції — найбільший стадіон у СРСР); Палац спорту (1960); експериментальний житловий масив Комсомольський у Дарниці (1962); проєкт громадських будівель з використанням безригельних конструкцій (клініка грудної хірургії, готель, лабораторний корпус КиївЗНДІЕП; 1963); будівля Торговельно-промислової палати України (1964); готель «Русь» (1964–1979). За його проєктом створено громадський і торговельний центр с. Ксаверівки Білоцерківського району Київської області (1960).

Визнання

Державна премія УРСР в галузі науки і техніки 1983 (посмертно).

Праці

Український стадіон імени С. В. Косіора у Києві // Архітектура Радянської України. 1938. № 1. С. 22–29.
Урядова площа в Києві і проект нового готелю // Архітектура Радянської України. 1940. № 6. С. 3–8.
Стадионы: История, проектирование и строительство. Киев : Госстройиздат УССР, 1957. 279 с.

Література

Архітектура України у державних преміях, 1941–2007 / За заг. ред. М. М. Дьоміна, Н. М. Кондель-Пермінової, А. О. Пучкова. Київ : Центр історико-містобудівних досліджень, 2008. С. 80–81.
Гречина Михайло Гнатович // Українська академія мистецтва. Спеціальний випуск. Професори НАОМА (1917–2007). Київ : Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, 2008. С. 49.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Гречина, Михайло Гнатович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гречина, Михайло Гнатович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.05.2023