Грецький наспів
Гре́цький на́спів (автентична назва — грецький напѣл) — корпус осмогласних одноголосних церковних співів, зафіксованих київською квадратною нотацією в українських і білоруських музичних рукописах (ірмолоях) кінця 16–18 ст. Грецьке походження співів зазначали в супровідних ремарках і заголовках: грецкое, греческий, по грецку тощо.
Історична довідка
Остання чверть 16 — перша половина 17 століття — складний період релігійної боротьби в історії Київської митрополії — православної церкви, яка існувала на українсько-білоруських землях Речі Посполитої і підпорядковувалася Константинопольському патріархові (див. Вселенський патріарх). Наступ католиків увінчався проголошенням уніатської греко-католицької церкви (див. Церква греко-католицька) на Берестейському соборі 1596 (див. Берестейська церковна унія 1596). У результаті унії православна церква втратила свого митрополита та більшість ієрархів. Єрусалимський патріарх Феофан ІІІ мав вірчі грамоти трьох східних патріархів і 1620 відновив православну ієрархію на українських та білоруських землях Речі Посполитої. Римо-католики та греко-католики визнали її лише 1632. Складні релігійно-політичні обставини призвели до консолідації українського народу.
В українській історичній науці останню чверть 16 — першу половину 17 ст. називають періодом українського національно-культурного відродження. Важливу роль у ньому відіграла греко-візантійська течія. Православні на українських і білоруських землях Речі Посполитої звернулися до візантійської спадщини як джерела своєї релігійної та культурної ідентичності. Пожвавлення церковних контактів із грецьким Сходом, заснування ставропігійних церковних братств (див. Ставропігія) у містах Вільні (тепер м. Вільнюс), Львові, Луцьку, Києві тощо, створення греко-слов’янських шкіл, переклади, редагування і видання творів греко-візантійських авторів, а також спів по-грецьки в монастирях і парафіяльних церквах свідчать про вагомість грецького впливу.
Характеристика
Атрибутивною ознакою грецьких співів є відповідний грецький словесний текст, записаний кирилицею. Деякі грецькі співи мають церковнослов’янський текст, і лише примітка «грецьке» вказує на їхнє походження.
Грецькі співи не збирали в окремі співацькі збірники, вони вписані до ірмолоїв (див. Ірмологіон) із традиційним українсько-білоруським репертуаром як додаткові чи альтернативні. Нотолінійних ірмолоїв кінця 16–18 ст., які містять одноголосний церковний репертуар, збереглося понад 1100 одиниць. Приблизно кожен десятий (понад 100 рукописів) зберігають один-два, іноді три грецькі співи. Найчастіше це Трисвяте, Херувимська пісня і «Достойно єсть». У рукописах монастирів: Супрасльського, Кутеїнського, Києво-Межигірського (див. Межигірський Спасо-Преображенський монастир), Унівського, Лаврівського, Великого Манявського скиту — записано до трьох десятків грецьких співів.
Основний корпус грецького наспіву складають окремі співи Божественних літургій, архієрейських богослужінь, великих свят: Святий Боже (грец. Άγιος ο Θεός), Херувимська пісня літургії святого Іоанна Золотоустого «Іже Херувими» (грец. Οἱ τὰ Χερουβεὶμ), Херувимська пісня літургії Передосвячених Дарів «Нині сили» (грец. Νῦν αἱ Δυνάμεις), «Достойно єсть» (грец. Άξιον εστίν), причасники, многоліття (грец. Εἰς πολλὰ ἔτη, δέσποτα, Τον Δεσπότην και Αρχιερέα), кондаки на Різдво Христове і Богоявлення тощо.
Оскільки всі співи з ремаркою «грецький» анонімні, донедавна дискусійним залишалося питання про справжнє їхнє походження. У результаті порівняльного вивчення українсько-білоруських та греко-візантійських рукописів значну кількість їх атрибутовано, доведено їхнє східне походження, факт запозичення та адаптації. Зокрема це калофонічні твори візантійських композиторів 13–15 століть Іоанна Глікіса, монаха Лонгіна, Іоанна Кладаса, Мануїла Хрисафіса, Анфіма Лавріотіса, Мануїла Газіса, Іоакима Харсіанітіса. Калофонічні твори греко-візантійських композиторів, записані в українських та білоруських нотолінійних ірмолоях кінця 16 –18 століть, представлені в молдавських музичних антологіях 16 століття. Також в україно-білоруських рукописах вдалося авторизувати грекомовну Херувимську пісню плагального першого гласу молдавського композитора Євстатія (д. і м. нар. невідомі — бл. 1546) — протопсалта молдавського монастиря Путна (тепер у Сучавському повіті, Румунія). Цей репертуар свідчить про безпосередній зв’язок молдавської та українсько-білоруської традицій церковного співу, доводить, що молдавська школа церковного співу була посередницею в долученні українських співаків до греко-візантійської співацької традиції.
В українських та білоруських ірмолоях кінця 16–18 ст. грецькі співи записані київською п’ятилінійною, а не автентичною середньовізантійською нотацією, так, як їх виконували. У цьому полягає їхня унікальність і особлива цінність.
Дослідження і виконання грецького репертуару з українських і білоруських нотолінійних ірмолоїв кінця 16–18 ст. провадить творча майстерня «Візантінославіка», заснована 2023 у м. Києві Є. Ігнатенко (нар. 1976; Україна).
Література
- Ясиновський Ю. П. Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16–18 століть. Львів : Місіонер, 1996. 624 с.
- Ігнатенко Є. В. Атрибуція грецьких співів з українських і білоруських Ірмолоїв кінця XVI–XVIII століть // Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. 2019. No 1 (65). С. 29–38.
- Ігнатенко Є. В. Осмогласник Каллістрата 1769 року: авторизація грекомовних причасників і херувимських пісень // Мистецтвознавчі записки. 2019. Вип. 35. С. 267–273.
- Ігнатенко Є. В. Грецький репертуар українських і білоруських Ірмолоїв кінця XVI–XVIIІ століть: сучасний стан досліджень // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. 2021. Вип. 47. С. 17–31.
- Ignatenko Ye. Moldavian and Ukrainian-Belarusian Church Chant Traditions: common repertoire as a fact of interaction // Рукописна та книжкова спадщина України. 2023. Вип. 30. С. 27–40.
- Ignatenko Ye. Ukrainian and Belarusian Church Music of the 17th century: Meeting of East with West // IMS-RASMB. Series Musicologica Balcanica. 2023. No 4. P. 92–108.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ігнатенко Є. В. Грецький наспів // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Грецький наспів (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.02.2025
