Гармонія (архітектура)
Гармо́нія (від грец. ἁρμονία — злагода, зв’язок, лад) — співмірність окремих частин твору архітектури, архітектурного ансамблю в цілому й між собою.
Гармонія є характеристикою архітектурної композиції й означає впорядковану різноманітність, взаємовідповідність окремих складників архітектурної форми. Гармонія включає пропорційність, масштабність, тектоніку, узгоджену за барвами колористику, відповідність архітектурного образу функціональному призначенню будівлі чи споруди. Гармонія стабілізує архітектурну форму, не ототожнюючись із її застиглістю. Гармонія присутня як у статичності форми (палац Кирила Розумовського в Батурині), так і в її динамічності (будівля Музею Соломона Гуггенгайма в Більбао).
Будь-якому твору архітектури властиві зовнішня гармонія власне архітектурної форми та внутрішня — гармонійне поєднання функціонального змісту зі структурою, формою. Гармонія обумовлює цілісність та якісність твору архітектури, є об’єктом естетичного сприйняття і естетичної оцінки, основою відчуття людиною краси або потворності архітектурної форми. Тому досягнення гармонії в архітектурі становить мету архітектурної творчості та є одним із критеріїв, за яким оцінюють роботу архітектора.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 68.
- Beauty in Architecture: Harmony of Place / Ed. by B. Szuba, T. Drewniak. Berlin : Peter Lang, 2022. 481 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Гармонія (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гармонія (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.12.2023
