Гапоненко, Юрій Андрійович

Гапоненко, Юрій Андрійович
Народження	06.05.1967
Місце народження	Конотоп
Смерть	09.03.2023
Місце смерті	Київ
Місце поховання	Київ
Alma mater	Національний транспортний університет
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	підприємництво, банківська справа, військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка, Богдана Хмельницького (ІІІ, ІІ ступ.)

Ю. Гапоненко з побратимами у звільненому Херсоні

Гапо́ненко, Ю́рій Андрі́йович (06.05.1967, м. Конотоп Сумської області, тепер Україна — 09.03.2023, м. Київ, Україна) — підприємець, військовослужбовець, доброволець, молодший сержант Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).

Життєпис

1984 закінчив Конотопську загальноосвітню школу № 5 (тепер ліцей). 1985–1987 проходив строкову військову службу в прикордонних військах.

Здобув дві вищі освіти у Київському автомобільно-дорожньому інституті (тепер Національний транспортний університет) за фахом інженера-будівельника автомобільних доріг (1992) та економіста-правознавця (1996).

1990–1992 працював інженером Сімферопольського відділення комплексного проєктування ДП «Укрдіпродор». 1992–2000 — у «Градобанку» (м. Київ); 2000–2023 — у ТОВ «Корпорація “Ватра”» (м. Тернопіль; від 2023 — голова товариства). Водночас заснував і очолив підприємства: ТОВ «Моноліт» та «Фінансову компанію “Груп Фактор”» (обидва — у м. Києві), Попільнянський консервний завод (Житомирська область). Проживав у столиці.

На початку широкомасштабного військового вторгнення Росії в Україну добровільно вступив до лав ЗСУ. Служив оператором-розвідником 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Позивний «Байкер».

У березні 2022 виконував бойові завдання на Київщині.

Брав активну участь в підготовці стрілків-снайперів. Як інструктор передавав свої вміння та надбані навички ведення розвідувальних операцій під час виходу за лінію зіткнення, в небезпечному тилу ворога.

У квітні 2022 переведений до 46-ї окремої аеромобільної бригади, де від жовтня виконував обов’язки командира розвідувального взводу. Брав участь у військовій операції зі звільнення Херсонської та Миколаївської областей.

Від 20.10.2022 командир відділення розвідувального взводу. Від грудня 2022 воював у Покровському районі Донецькій області, обороняв міста Краматорськ, Бахмут, Соледар. 15.12.2022 поранений під м. Бахмутом, однак невдовзі повернувся у стрій. Завдяки умілому керівництву Ю. Гапоненка підрозділ знищив значну кількість живої сили противника. 31.12.2022 підрозділ отримав завдання виступити на захист м. Соледара.

02.02.2023 під м. Бахмутом отримав важке мінно-вибухове поранення. Ю. Гапоненка евакуйовано та доправлено до м. Дніпра, згодом — до м. Києва. Незважаючи на проведені медичні заходи, життя воїна врятувати не вдалося.

Залишилися дружина і двоє синів.

Подвиг

У березні 2022 брав участь у боях поблизу с-ща Макарова Бучанського району Київської області. В одному з боїв дав наведення на кілька ворожих танків, які вдалося знищити.

Від середини липня до листопаду 2022 здійснював постійні бойові виходи. 12.09.2022 під час такого виходу Ю. Гапоненко в складі розвідгрупи потрапив під обстріл. У результаті бою загинув командир взводу І. Банк, двоє бійців отримали численні поранення. Під постійними обстрілами, за декілька кілометрів від розташування підрозділу, Ю. Гапоненко зміг організувати евакуацію поранених та надати першу необхідну медичну допомогу.

Нагороди та відзнаки

Удостоєний медалей «Честь. Слава. Держава» (02.12.2022), «За хоробрість у бою» (29.11.2022).

Ордени «За мужність» III (05.05.2022) і II (05.05.2023, посмертно) ступенів.

За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23.08.2024, посмертно).

Цитата

Т. Гапоненко, дружина:
«Це було під Макаровом у середині березня, 55-й кілометр Житомирської траси. Був завалений мостовий перехід. Йому наказали відходити, але він там лишився сам. Росіяни розуміли, що хтось ховається. Вони стріляли. Юра дивом уцілів. Дав наводку на кілька танків, їх знищили, і організувався прохід для підрозділу. Коли у травні отримав повідомлення про орден, йому було приємно».
Цит. за: Фещено А. Із Porsche Cayenne – в окопи. Хвилина мовчання: згадаймо бізнесмена Юрія Гапоненка // Главком. 2023. URL: https://glavcom.ua/country/society/iz-porsche-cayenne-v-okopi-khvilina-movchannja-zhadajmo-biznesmena-jurija-haponenka-942939.html

Додатково

Напередодні повномасштабного вторгнення РФ отримав тяжку травму внаслідок дорожно-транспортної пригоди. Однак проблеми зі здоров’ям не стали перешкодою для патріота. Власним коштом придбав снайперську гвинтівку і добровільно пішов на фронт.

Був затятим мисливцем і рибалкою. Їздив на полювання до Монголії, рибалив у Норвегії. Удвох із дружиною проїхали всю Канаду: від Монреаля до Ванкувера. Побачили Європу. Подорожували Азією. Побували в Індії, Таїланді, Шрі-Ланці, Індонезії, Ізраїлі, ОАЕ, Тунісі, Єгипті, Туреччині.

Джерела

Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 313/2022 від 5 травня 2022р. // Президент України. 2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3132022-42437
Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 450/2023 від 26 липня 2023 р. // Президент України. 2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4502023-47613
Про присвоєння Ю. Гапоненку звання Герой України: Указ Президента України № 571/2024 від 23 серпня 2024 р. // Президент України. 2024. URL: https://www.president.gov.ua/documents/5712024-51717

Література

Пам’яті снайпера 46-ї окремої аеромобільної бригади Юрія Гапоненка (позивний «Байкер») // Укрінформ. 2023. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3699549-pamati-snajpera-46i-okremoi-aeromobilnoi-brigadi-uria-gaponenka-pozivnij-bajker.html
Юрій Гапоненко // Меморіал. Платформа пам’яті. 2023. URL: https://www.victims.memorial/people/yurii-haponenko
Фещено А. Із Porsche Cayenne – в окопи. Хвилина мовчання: згадаймо бізнесмена Юрія Гапоненка // Главком. 2023. URL: https://glavcom.ua/country/society/iz-porsche-cayenne-v-okopi-khvilina-movchannja-zhadajmo-biznesmena-jurija-haponenka-942939.html
Гапоненко Юрій Андрійович (06.05.1967–09.03.2023) // Національний транспортний університет. URL: http://www.ntu.edu.ua/geroyi-ne-vmirayut-7/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Гапоненко, Юрій Андрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гапоненко, Юрій Андрійович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.10.2024