Вікторія (богиня)

Богиня Вікторія на монетах доби Костянтина ІІ (перша пол. 4 ст.)
Вікторія. Фреска 1 ст., Помпеї. Фото І. Шуригіна

Вікто́рія (лат. Victoria) — у давньоримській міфології — богиня перемоги, уособлення звитяги. Відповідник давньогрецької богині Ніке.

Історична довідка

Вважається одним із найдавніших римських божеств.

Культ богині поширився після підкорення римлянами сабінян та часткової асиміляції їхньої міфології, зокрема культу сабінської богині Вакуни (лат. Vacuna) — войовниці та захисниці лісів і полів. Спершу вшановувалася як божественна сила, що дарує перемогу, пізніше — персоніфікована. У міфах давніх римлян початково відома під іменем Віка Пота («могутня переможниця»).

Стиль зображення Вікторії — у вигляді молодої крилатої жінки з лавровим вінком переможця у руці — запозичений від грецької Ніке. Крім лаврового вінка, її атрибутом стали пальмова гілка, що символізує перемогу, військові трофеї, щит; часто Вікторія править колісницею, деколи записує перелік успіхів на щиті, який тримає перед собою. Герої, боги, імператори нерідко зображувалися з фігуркою Вікторії-Перемоги в руках (т. з. «вікторіола»).

Вшанування

Вікторія на Колоні Перемоги, м. Берлін

Відома під епітетами «Вічна» (лат. Aeterna), «Щаслива» (лат. Felix), «Справедлива» (лат. Iusta), «Постійна» (лат. Perpetua) та ін.

На відміну від давньогрецької Ніке, культ якої пов’язаний з перемогою головно у спортивних іграх, Вікторію вшановували як символ перемоги над смертю і військової перемоги та звитяги. Особливої шани набула з боку римських воєначальників, а пізніше — імператорів.

Величний (судячи з решток фундаменту) храм Вікторії був споруджений на поч. 3 ст. до н. е. на Палатинському пагорбі в м. Римі. У другій пол. 1 ст. до н. е. (прибл. у 28 р. до н. е.) Октавіан Август відновив і перебудував храм богині та передав Рим під її опіку. Щодалі, культ Вікторії пов’язується з культом братів-засновників Риму — Ромула і Рема, недарма місце для її храму було відведене поряд із легендарною оселею, де виховувалися близнюки.

Богині були присвячені вівтар Перемоги в будівлі римського Сенату, встановлений у 29 р. до н. е. Августом на честь перемоги над Марком Антонієм і Клеопатрою в останній великій морській битві при Акції. На цьому вівтарі, що був прикрашений золотою статуєю богині, присягали на вірність імперії.

Тріумф Вікторії. Художник Пітер Пауль Рубенс, 1614

Марк Касіаній Постум у 260-их роках проголосив Вікторію «нерозлучною супутницею» Імператора (Comes Avgusti). Культ богині був поширений в усіх значних містах імперії як символ вічної держави-переможиці.

У надписах та монетах римської доби Вікторію з лавровим вінком карбували на реверсі на честь перемоги того чи іншого імператора у військових діях. Зображення Вікторії на монетах, на відміну від інших язичницьких божеств, зберігались аж до 7 ст.

Після християнізації Римської імперії зображення крилатої Вікторії вплинули на іконографію ангелів.

Образ Вікторії-переможиці набув поширення в європейському мистецтві, особливо за доби бароко.

Термін «вікторія» часом вживається як синонім до поняття «перемога».

Література

  1. Токарев А. Н. Становление официальной идеологии принципата императора Августа. Харьков : Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, 2011. 268 с.
  2. Woodard R. D. Myth, Ritual, and the Warrior in Roman and Indo-European Antiquity. Cambridge; New York : Cambridge University Press. 2013. 301 р.
  3. Clayton М. Roman Mythology: A Captivating Guide to Roman Gods, Goddesses, and Mythological Creatures. CreateSpace Independent Publishing Platform, 2017. 119 р.
  4. Марк Туллій Ціцерон. Про закони. Про державу. Про природу богів / Пер. з лат. В. Литвинова. Львів : Апріорі, 2020. 392 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вікторія (богиня) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вікторія (богиня) (дата звернення: 24.01.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ