Вологість повітря

Воло́гість пові́тря — вміст у повітрі водяної пари.

Зміст

1 Характеристика
2 Види
3 Прилади
4 Джерело
5 Література
6 Автор

Характеристика

Вологість повітря пов’язана з температурою повітря, опадами, умовами випаровування. Водяна пара безперервно надходить в атмосферу внаслідок випаровування з поверхні річок, озер, морів, вогкого ґрунту, рослинного, снігового і крижаного покривів. Пара швидко поширюється в повітрі за рахунок конвекції і турбулентного переміщування. Перехід водяної пари в рідку і тверду фази води в атмосфері призводить до утворення туманів, хмар і опадів. Виділення прихованої теплоти конденсації, сублімації і замерзання є внутрішнім джерелом енергії руху повітряних мас] тепла. Здатність водяної пари до поглинання радіації сонячної та земної ІЧ-радіації істотно впливає на тепловий режим поверхні Землі й атмосфери. Найінтенсивніші смуги поглинання відповідають довжинам хвиль 5,5 – 7,0 мкм і > 17 мкм.

В атмосфері міститься в середньому 0,29·10¹⁹ т вологи (водяної пари і рідкої води), що еквівалентно шару води 25,5 мм на поверхні Землі. Це в 11 разів більше за кількість води в усіх річках світу.

Види

Розрізняють абсолютну вологість (кількість водяної пари в одному кубічному сантиметрі повітря за даної температури, в грамах на 1 см³) та відносну вологість (процентне відношення наявної водяної пари до максимально можливої при даній температурі кількості її в повітрі).

Кількісні характеристики вологості повітря:

пружність (тиск парціальний) водяної пари [math]e[/math], вимірюється в одиницях тиску повітря [math]p[/math];
абсолютна вологість [math]a[/math] (міряється в г/см³, у СІ — кілограм на метр у кубі, кг/м³) і густина водяної пари [math]n[/math] (у кг/см³) пов’язані співвідношенням [math]a = 10^3 ρ V[/math], абсолютна вологість і парціальний тиск — співвідношенням [math]a = 217 e / T[/math], де [math]e[/math] міряється в ГПа, [math]T[/math] — абсолютна температура;
відносна вологість — відношення тиску водяної пари в повітрі за деякої температури (парціального тиску) до тиску насиченої водяної пари за цієї самої температури [math]φ = e /E[/math] · 100 %, де [math]E[/math] — пружність пари, яка насичує повітря за даної температури (визначають у відсотках; вона не може бути більшою, ніж 100 %), або ж це відношення абсолютної вологості повітря за деякої температури до густини насиченої водяної пари за тієї ж температури;
дефіцит вологи [math]d[/math] — різниця між тиском насичення [math]E[/math] за даної температури і фактичним тиском водяної пари [math]е[/math]: [math]d = E – e[/math];
масова частка вологи [math]q[/math] (питома вологість) — відношення маси водяної пари до маси вологого повітря в тому ж об’ємі, міряється в г/г: [math]q = 0,622 e / (p — 0,378 e)[/math], де [math]р[/math] — тиск повітря;
масове відношення вологи [math]m[/math] — кількість водяної пари в сухому повітрі в г/г: [math]m = 0,622 e / (p – e)[/math];
точка роси [math]τ[/math] — температура, за якої водяна пара, що міститься в повітрі, стає насиченою, [math]e = E(τ)[/math];
дефіцит роси [math]Δ[/math] — різниця між температурою повітря [math]Т[/math] і [math]τ[/math]: [math]Δ = T – τ[/math].

За природних значень температури і тиску до вологого повітря з високим ступенем точності можна застосовувати рівняння стану газу ідеального Менделєєва — Клапейрона.

У випадку однакових температур і тисків густина вологого повітря завжди менша за густину сухого. Фізично це пояснюється тим, що до складу вологого повітря входить легша (порівняно з сухим повітрям) водяна пара, яка витісняє частину сухого. Значення [math]E[/math], а отже, і фактична кількість водяної пари швидко зменшується з пониженням температури.

Вологість повітря впливає на теплообмін організму людини з навколишнім природним середовищем. На території України середньомісячна максимальна відносна вологість повітря становить 85–90 %, мінімальна — 56–59 %. Комфортна для людини вологість повітря — 30–60 % (в приміщенні за температури 16–20 °С).

Прилади

Прилади для прямого вимірювання вологості повітря називають гігрометрами. Існує декілька видів гігрометрів, найуживаніші — волосяний і психрометричний. Принцип дії волосяного гігрометра базується на властивості знежиреної волосини збільшувати свою довжину зі збільшенням вологості повітря. Узимку волосяний гігрометр є основним приладом для вимірювання вологості повітря поза приміщенням. Найчастіше використовують гігрометр психрометричний — психрометр.

Дія цього приладу базується на двох фактах:

швидкість випаровування рідини тим вища, чим нижча відносна вологість повітря;
рідина під час випаровування охолоджується.

Психрометр складається з двох термометрів — сухого (вимірює температуру довкілля) і вологого (його колбу обгорнуто тканиною, кінчик якої опущений у посудину з водою). Вода з тканини випаровується, і вологий термометр показує нижчу температуру, ніж сухий. Чим нижча відносна вологість повітря, тим швидше випаровується рідина і тим більша різниця показів сухого та вологого термометрів.

Джерело

Настанова гідрометеорологічним станціям і постам : в 12 вип. Київ : Державна гідрометеорологічна служба, 2011. Вип. 3. Ч. 1: Метеорологічні спостереження на станціях. 280 с.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
Школьний Є. П. Фізика атмосфери. Київ : КНТ, 2007. 508 с.
Сніжко С. І., Паламарчук Л. В., Затула В. І. Метеорологія. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. 592 с.
Топольний Ф. П. Метеорологія і кліматологія. 2-ге вид., перероб. і допов. Кропивницький : Лисенко В. Ф., 2023. 152 с.

Автор

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Вологість повітря // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вологість повітря (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.07.2025