Верф

Середньовічна венеційська верф у Кандії (тепер м. Іракліон на о. Крит, Греція)

Середньовічна верф у м. Рагузі
(тепер м. Дубровник, Хорватія)

Верф (від нідерланд. werf — двір) — суднобудівне або судноремонтне підприємство з відповідними виробничими спорудами, розташоване на березі акваторії.

Найдавніші верфі відомі з 3 тисячоліття до н. е. у Стародавньому Єгипті. За доби середньовіччя та Відродження найвідоміші верфі Середземномор’я були у м. Венеція (тепер Італія) та м. Рагузі (тепер м. Дубровник, Хорватія).

У складі верфі — складальні, опоряджувальні, допоміжні цехи, майстерні й склади, елінги, доки і стапелі з устаткуванням для спуску суден на воду.

В Україні досліджена археологами запорозька верф 1735–1739 на острові Мала Хортиця у м. Запоріжжі.

Верфі, що розвинулися у великі суднобудівні та судноремонтні підприємства, є у містах Миколаєві, Херсоні, Одесі, Запоріжжі, Києві, Севастополі, Керчі, Феодосії.

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 58.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 86.
Evans D. 20th Century Naval Dockyards: Devonport and Portsmouth Characterisation Report. Portsmouth : Naval Dockyards Society, 2015. 405 p.
Ткачук П. П., Харук А. І. Будівництво річкових бойових кораблів на українських верфях в першій половині ХХ ст. // Військово-науковий вісник. 2019. Вип. 32. С. 193–205.