Велобудування
Велобудува́ння — галузь машинобудування, підприємства якої продукують велосипеди та їхні деталі у промислових масштабах.
Світовий розвиток
Промислове велобудування започаткувала 1868 у м. Парижі компанія П. Мішо (1813–1883; Франція) «Мішо та Ко» (фр. «Michaux et Cie»); у 20 ст. провідним продуцентом велосипедів у Франції стала компанія «Пежо» (фр. «Peugeot»).
1870 почала розвиток велосипедна промисловість Великої Британії із центром у м. Ковентрі. Перша промислова компанія — «Ковентрі Машінес Кампані» (англ. «Coventry Machinists’ Company») Джеймса та Джона Старлі 1885 розробила велосипед «Ровер Сейфті» (англ. «Rover Safety»), чим заклала конструктивні основи сучасного дорожнього велосипеда. 1880 у м. Бірмінгемі розпочала випуск велосипедів компанія «Бірмінгем Смал Армс» (англ. «Birmingham Small Arms»; «BSA»). 1885 у м. Ноттінгемі засновано велосипедну компанію «Ралі» (англ. «Raleigh»; до 1913 залишалася найбільшою в світі). 1894 розпочала виробництво велосипедів компанія «Радж-Вітворт» (англ. «Rudge-Whitworth»; заводи у містах Ковентрі та Бірмінгемі). Британські компанії до Другої світової війни зберігали світове лідерство в проєктуванні та виробництві дорожніх велосипедів (моделі «Raleigh» і «BSA» стали прототипами для випуску велосипедів у різних країнах світу), інноваційні спортивні моделі випускала компанія «Хетчінс» (англ. «Hetchins»).
Початок випуску велосипедів у Німеччині відбувся 1885 і був пов’язаний із компанією з м. Хемніца «Діамант Фаррадверке» (нім. «Diamant Fahrradwerke»; назва з 1895). Численні винаходи зробили її галузевим лідером у Німеччині та забезпечили німецьким спортивним велосипедам (модель 67 тощо) провідні позиції в 1930-х. Традиції високої якості німецьких велосипедів знову привернули міжнародну увагу наприкінці 20 ст. (компанії «Куб» — нім. «Cube», «Хост» — нім. «Chost», «Фокус» — нім. «Focus»).
1888 компанія «Б’янкі» (італ. «Bianchi», м. Мілан) почала збирання велосипедів із трапецієподібною рамою конструкції Е. Б’янкі (1865–1946; Італія). У 20 ст. стала провідним італійським виробником велосипедів, мото- й автотехніки. З 1907 почала роботу італійська велосипедна фабрика «Італа» (італ. «Atala»), яка орієнтувалася на спортивні моделі. У другій половині 20 ст. Італія стала світовим лідером із виробництва легких спортивних (перегонових) велосипедів (компанії «Кольнаго» — італ. «Colnago», «Чінеллі» — італ. «Cinelli», «Пінарелло» — італ. «Pinarello», «Віллієр Трієстіна» — італ. «Willier Triestina»), а також інноваційних велосипедних компонентів («Кампаньоло» — італ. «Campagnolo») та дизайнерських рішень.
Найстаріший виробник велосипедів у США — «Швін Байсикл Кампані» (англ. «Schwinn Bicycle Company») — засновано 1895 у м. Чикаго й протягом 20 ст. залишалася домінуючою у країні серед дорожніх велосипедів (круїзерів). У 1974 у шт. Каліфорнія створено компанію «Спешелайзд» (англ. «Specialized»), яка 1981 першою розпочала промисловий випуск гірських велосипедів і розробила значну кількість провідних моделей цих машин. 1976 у шт. Вісконсин засновано велосипедну компанію «Трек» (англ. «Trek»), яка завдяки інноваційним рішенням (упровадження карбонових рам, створення рами вагою 1 кг) посіла провідне місце у світовому велобудуванні, зокрема виробництві перегонових моделей. Засновані у 1970–1990-х американські компанії «Кенондейл» (англ. «Cannondale»), «Джі-Ті» (англ. «GT»), «Скотт» (англ. «Scott»), «Марін» (англ. «Marin»), «Кона» (англ. «Kona»), «Санта Круз» (англ. «Santa Cruz») зайняли провідні позиції на американському та світовому ринках.
Найстаріша японська компанія «Міята» (англ. «Miyata») розпочала виробництво велосипедів 1890. Від середини 1970-х співпрацювала з компанією «Кога» (англ. «Koga») під спільним брендом «Кога Міята» [ англ. «Koga Miyata» (Нідерланди займають перше місце в Європі за кількістю велосипедів — 129 на 100 жителів, 2025]. У 1899 розпочала збирання велосипедів компанія «Фудзі» (англ. «Fuji»), яка перетворилася на провідного світового виробника, відомого інноваційними матеріалами велосипедних рам (зокрема новими сплавами металів і композитними матеріалами). Список японських велосипедних брендів сягає близько 70, серед яких світовим лідером вироблення велосипедних запчастин є компанія «Шімано» (англ. «Shimano»). Японія традиційно займає перше місце в Азії за кількістю велосипедів — 75 на 100 жителів (2023).
Найбільшу в світі кількість велосипедів вироблено в Китаї. 1936 у м. Тяньцзінь збудовано завод «Ченго Воркс» (англ. «Changho Works») і розпочато виробництво велосипедів «Анкор» (англ. «Anchor»). 1949 підприємство націоналізовано і перетворено на найбільшу велосипедну фабрику світу — «Флаін Піджен» (англ. «Flying Pigeon»). 05.07.1950 випущено перший велосипед «Flying Pigeon» (модель класичного дорожнього велосипеда PA-02 на основі англійського «Raleigh» моделі 1932 розробив Х. Баоцзі), за 1950–2007 виготовлено 500 млн велосипедів цієї моделі. З початку 21 ст. європейські, американські та азійські (Японія, Тайвань) компанії випускають у Китаї складові частини або готові моделі своїх брендів.
У 21 ст. найбільшим виробником велосипедів став Тайвань. Заснована 1972 у м. Тайчжуні компанія «Джаінт» (англ. «Giant») на початку 21 ст. отримала першість на велосипедному ринку США та Європи, пропонуючи як власні розробки, так і виготовлені на Тайвані велосипеди європейських і американських компаній (2022 близько 55 % усіх брендових велосипедів світу виготовлено на заводах «Giant»). Ще однією потужною тайванською компанією стала «Меріда» (англ. «Merida», засновано 1972).
Велобудування в Україні
1900 у м. Києві почала складати велосипеди фабрика П. Разговорова. В м. Одесі англійські велосипеди складали з кінця 19 ст., 1914 розроблено перший оригінальний велосипедний бренд «Ф. Цорн» (на честь засновника першого велоклубу м. Одеси, підприємця Ф. Цорна). 1915 до м. Харкова евакуйовано ризьку велосипедну фабрику О. Лейтнера (1864–1923; Латвія), 1916 розпочато випуск велосипедів. 1923 на базі націоналізованої фабрики Лейтнера засновано Харківський велосипедний завод (ХВЗ; тоді — Перший державний велозавод), який став основним центром СРСР із конструювання та виробництва велосипедів. 1926 розпочато випуск велосипеда «Україна», конструкторське рішення якого базувалося на дорожній моделі британського велосипеда «BSA» з використанням німецької гальмівної втулки «Торпедо» (залишалася на всіх моделях бренду «Україна»). Восени 1941 завод евакуйовано до м. Бухари (Узбекистан), у грудні 1944 — повернено до звільненого м. Харкова.
Після Другої світової війни випускали дорожні моделі на базі трофейних німецьких зразків (В-14, В-17, В-22) та перший шосейний велосипед на базі моделі 67 німецького заводу «Діамант» (нім. «Diamant»). 1949 розроблено дорожній велосипед В-110 «Прогрес» (також випускали на інших радянських велозаводах), розпочато виробництво велосипедів туристичного сегменту «Турист» (1961 назву змінено на «Супутник») і «Спорт» (з 1958).
1957 розроблено власний шосейний (перегоновий) велосипед В-551 «Чемпіон» (конструктор В. Майборода), який започаткував низку оригінальних спортивних моделей: «Харків», «Старт-шосе» і «Чемпіон-шосе» (спеціальне замовлення). 1960 розпочався випуск нового велосипеда «Україна» (конструкторські ідеї В. Майбороди, Г. Паніна, В. Ковкова), який завдяки вдалій геометрії підсиленої рами, збалансованості та витривалості вузлів і деталей став наймасовішим велосипедом СРСР (його експортували у 27 країн світу). У 1980-х на ХВЗ виготовляли 52 моделі велосипедів різних класів. Завод припинив роботу 2022, випустивши за сторіччя понад 30 млн велосипедів.
1946 на базі Львівського підприємства «Метал» засновано Львівський велосипедний завод (від 1960 — Львівський завод мотовелосипедів). З 1947 тут випускали чоловічий дорожній велосипед В-14 та жіночі моделі В-22, В-25 (на базі німецьких зразків), пізніше — дитячі й складані велосипеди (загалом випущено 3,2 млн). З кінця 1950-х розпочався випуск мотовелосипедів, пізніше — мопедів. 1998 завод припинив виробництво продукції.
1954 у м. Харкові створено Центральне конструкторське бюро велобудування (ЦКБВ), що спеціалізувалося на розробці нових моделей спортивної перегонової велотехніки. У середині 1960-х тут розроблено і виготовлено колеса для самохідного місячного апарату «Луноход-1». У 1980 х у ЦКБВ із вуглепластикових труб змінного профілю створено швидкісний велосипед «Тахіон» вагою 5,6 кг, вага рами — 1 кг [конструктор Р. Воронцов (1937; тепер Росія — 2025; Україна)]. На Чемпіонаті світу 1983 на велосипеді «Тахіон» встановлено світовий рекорд швидкості для треків.
На початку 1990-х в Авіаційному науково-технічному комплексі імені О. К. Антонова (тепер — АТ «Антонов») конструктор С. Нитка розробив із композиційних матеріалів трековий велосипед «Еней» вагою 4 кг із Г-подібною рамою фюзеляжного типу (серійний випуск — з 1996). Технічні переваги «Енея» призвели 1997 до зміни Міжнародною радою велосипедистів (фр. Union Cycliste Internationale; UCI) вимог до велосипедів на трекових перегонах (допуск рам лише у вигляді трикутника). 1998 С. Нитка створив нову перегонову модель «Елін» із трикутною рамою, на якій збірна України виборола першість у трекових перегонах на чемпіонаті світу 1998 і протягом 4-х років виборювала першість і призові місця на престижних велозмаганнях (див. Велосипедний спорт).
Станом на 2025 в Україні здійснюють розробку і виробництво велосипедів компанії «Ардіс» («Ardis», засновано 1999, м. Київ), «Прайд» («Pride», створено 2006), «Велотрейд» («Velotrade», засновано 1992); велосипеди «Дорожнік» («Doroznik»), «Формула» («Formula»), «Леон» («Leon»), «ПроБайсиклГруп» («ProBicycleGroup», утворено 2000; усі — м. Харків); велосипеди — «Циклон» («Cyclone»), «Віннер» («Winner»), «Кінетік» («Kinetic») та ін.
Галерея
Перегоновий велосипед «Тахіон Аеро» Центрального конструкторського бюро велобудування, м. Харків (конструктор Р. Воронцов), 1984
Трековий велосипед «Еней»
АТ «Антонов», м. Київ
(конструктор С. Нитка), 1996
Трековий велосипед «Елін»
АТ «Антонов», м. Київ
(конструктор С. Нитка), 1998
Література
- Пустовалов В. І., Майборода В. М. Велосипеди. Будова, експлуатація і ремонт. Київ : Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1964. 140 с.
- Пенн Р. Про що я мрію, коли їду на велосипеді / Пер. з англ. К. Заловської. Київ : Yakaboo Publishing, 2020. 256 с.
- Омельницький О. Історія появи виробництва мото- та велотехніки на території України. Київ : АВТО-Консалтинг, 2024. 76 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Велобудування // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Велобудування (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.10.2025
