Ваховський, Іван Володимирович

Вахо́вський, Іва́н Володи́мирович (24.06.1996, м. Броди, тепер Золочівського району Львівської області, Україна — 31.03.2022, селище Рибацьке Маріупольського району Донецької області, Україна; перепохований 27.05.2024 у рідному місті) — військовослужбовець, капітан (2022, посмертно) Збройних Сил України (ЗСУ), російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).

Ваховський, Іван Володимирович
Народження	24.06.1996
Місце народження	Броди
Смерть	31.03.2022
Місце смерті	Рибацьке
Місце поховання	Броди
Alma mater	Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка, Богдана Хмельницького орден ІІІ ст., Данила Галицького

Життєпис

Із дитинства мріяв бути пілотом.

Закінчив Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут (2013), Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба (2018, з відзнакою). Тричі брав участь у параді до Дня Незалежності України. Увійшовши до переліку найкращих випускників 2018, отримав право обирати місце служби.

Служив на посаді бортового авіаційного техніка вертолітної ланки вертолітної ескадрильї у 16-й окремій бригаді армійської авіації «Броди» Сухопутних військ ЗСУ (в/ч А2595). Від 2018 — учасник антитерористичної операції на Сході України та операції Об’єднаних сил.

2020–2021 — учасник миротворчої місії в межах ООН у Демократичній Республіці Конго. Під час виверження вулкана Ньїрагонго разом з іншими миротворцями був залучений до евакуації населення.

Повномасштабну фазу російсько-української війни (від 24.02.2022) зустрів у м. Мелітополі Запорізької області (один із головних напрямків наступу російського агресора). Українські воїни встигли підняти в повітря і врятувати всі борти. Спочатку екіпаж виконував бойові польоти переважно на ураження наземних цілей. У лютому–березні 2022 виконав 12 бойових вильотів у складі екіпажу гелікоптера Мі-8.

Загинув під час виконання бойового завдання (2022). Вважався зниклим безвісти. Був похований окупантами у братській могилі на території селища Мангуш Маріупольського району. Тіло І. Ваховського повернули у червні 2023 (унаслідок обміну). У результаті експертизи ДНК, проведеної весною 2024, ідентифіковано останки й підтверджено факт загибелі військовослужбовця.

Залишилися мама, брат і наречена.

Подвиг

27.02.2022 здійснив перший політ у м. Маріуполь для евакуації поранених військовослужбовців. Гелікоптер був обстріляний зі стрілецької зброї, вдалося врятувати команду та 19 поранених військовослужбовців.

31.03.2022 екіпаж у складі Ю. Тимуся, Д. Бадіки, І. Ваховського вирушив у групі з чотирьох гелікоптерів. Доставивши продовольство, медикаменти на завод «Азовсталь», під час повернення на підконтрольну Україні територію, потрапили у ворожу засідку в районі селища Рибацьке. У борт влучило 2 ракети. Загинув екіпаж та евакуйовані поранені захисники «Азовсталі».

Нагороди та визнання

Орден Данила Галицького (16.03.2022, посмертно).

Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2022, посмертно).

За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (11.12.2024, посмертно).

Меморіалізація

Життя І. Ваховського відображено у документальному фільмі «Все добре, мам» (2023).

На його честь перейменовано частину вулиці Конюшківської у м. Бродах (11.07.2025).

Додатково

Захоплювався музикою, грав на бас-гітарі, любив малювати, подорожувати, документальні фільми.
Ваховський прагнув здобути професію пілота, але через проблеми зі здоров’ям обрав професію бортмеханіка.
Планував весілля.

Цитата

Президент України В. Зеленський під час відзначення воїна найвищою державною нагородою зазначив: «У лютому–березні 2022 року виконав 12 бойових вильотів, зокрема евакуював 19 поранених із Маріуполя. Тридцять першого березня у складі групи українських вертольотів здійснив бойовий виліт до оточеного заводу «Азовсталь». На зворотному шляху група потрапила під ворожий обстріл. Екіпаж, до складу якого входив Іван Ваховський, відволік вогонь на себе і врятував інші три вертольоти ціною свого життя».
Цит. за: Ви — найміцніша опора України: Президент відзначив воїнів найвищими державними нагородами // Президент України. 2025. URL : https://president.gov.ua/news/vi-najmicnisha-opora-ukrayini-prezident-vidznachiv-voyiniv-n-97737

Джерела

Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 140/2022 від 16 березня 2022 р. // Верховна Рада України. 2022. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/140/2022#Text
Про присвоєння І. Ваховському звання Герой України: Указ Президента України № 851/2024 від 11 грудня 2024 р. // Президент України. 2024. URL : https://www.president.gov.ua/documents/8512024-53173

Література

Богач А. «Все добре, мам». У Хмельницькому показали допрем’єру фільму про полеглих захисників Маріуполя // АрміяInform. 2023. URL : https://armyinform.com.ua/2023/05/13/vse-dobre-mam-u-hmelnyczkomu-pokazaly-dopremyeru-filmu-pro-poleglyh-zahysnykiv-mariupolya/
Іван Ваховськй // Наші крутянці. Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. URL : https://ldl-gk.lviv.ua/litsej/pro-litsej/nashi-krutyantsi/
Мазур Є. Політ ангелів. Як жив і загинув вертолітник Іван Ваховський, учасник легендарної місії порятунку поранених з Азовсталі // NV. Україна. 2024. URL : https://nv.ua/ukr/ukraine/events/viyna-rosiji-proti-ukrajini-chim-zhiv-i-pro-shcho-mriyav-uchasnik-operaciji-poryatunku-poranenih-z-mariupolya-50472159.html
Ви — найміцніша опора України: Президент відзначив воїнів найвищими державними нагородами // Президент України. 2025. URL : https://president.gov.ua/news/vi-najmicnisha-opora-ukrayini-prezident-vidznachiv-voyiniv-n-97737
Президент відзначив воїнів найвищими державними нагородами // АрміяInform. 2025. URL : https://armyinform.com.ua/2025/05/12/prezydent-vidznachyv-voyiniv-najvyshhymy-derzhavnymy-nagorodamy/
Про вшанування та увічнення пам’яті Героїв України: підполковника Тимуся Юрія Володимировича, капітана Ваховського Івана Володимировича // Бродівська міська територіальна громада. 2025. URL : https://mrbrody.dosvit.org.ua/documents/cmd5q0bmpfjkw0849g7ipkhcs?fbclid=IwY2xjawN56PpleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFqM0Uxb2xPS0p4QXNrdnlsc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHv3-kjAp3kHjYLl2yj5lU8IhdoKlqZMILr5eSV7noofqRnotmU8eajUISchV_aem_53sNojDJYty5hZjKohUZtA

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Ваховський, Іван Володимирович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ваховський, Іван Володимирович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.12.2025