Ванадиніт

Ванадині́т — мінерал класу ванадатів, одна з основних промислових руд ванадію.

Vanadinite-132166.jpg

Ванадиніт

Клас мінералу ванадати
Колір блідо-жовтий, червоний, бурий
Форма кристалів шестикутна
Сингонія гексагональна
Твердість 3, 5
Блиск алмазний
Питома вага 6, 66–7, 10 г/см3
Особливі характеристики крихкий, рідксний


Історична довідка

Уперше було виявлено 1801 у Мексиці мінералогом А. М. дель Ріо (1764–1849; Іспанія) і названо «коричневим свинцем». Дослідник назвав новий елемент мінералу панкромієм, а пізніше — еритронієм. У 1830 хімік Н. Г. Сефстрем (1787–1845; Швеція) відкрив новий елемент, який назвав ванадієм. Пізніше виявилось, що елементи в мінералі ідентичні. «Коричневий свинець» А. М. дель Ріо було знову відкрито 1838 у шт. Ідальго (Мексика) і названо ванадинітом через високий вміст ванадію.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Pb5[Cl(VO4)3].

Склад, %: PbO — 78,80; Cl — 2,50; V2O5 — 19,26.

Домішки: Са, Р, As.

Фізичні властивості

Сингонія гексагональна. Густина 6,66–7,10 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 3,5. Колір жовтий, червоний, бурий. Блиск алмазний. Щільний, крихкий мінерал; зазвичай знаходиться у вигляді червоних шестикутних кристалів. Кристали ванадиніту відповідають гексагональній системі симетрії. Цю внутрішню структуру часто відображено на гексагональній зовнішній формі кристалів. Кристали переважно мають форму коротких шестикутних призм, але їх також знаходять у вигляді шестикутних пірамід, округлих мас або кірок. Рідкісний. Значні скупчення використовують як руду ванадію.

Генезис

Утворюється в зоні окиснення родовищ, руди яких містять галеніт.

Асоціює з міметезитом, піроморфітом, деклуазитом, мотрамітом, вульфенітом, церуситом, англезитом, кальцитом, баритом та різними оксидами заліза. Виникає лише внаслідок хімічних змін раніше існуючого матеріалу. Відомий як вторинний мінерал.

Різновиди

За вмістом елементів розрізняють:

  1. ванадиніт арсеновий (відміна ванадиніту, яка містить до 13,5 % As2O5);
  2. ванадиніт мідний (відміна ванадиніту з Казахстану, яка містить до 1,55 % CuO);
  3. ванадиніт флуористий (відміна ванадиніту, яка містить ізоморфну домішку флуору F).

Розташування родовищ

Ванадинітові родовища було виявлено в Південній та Північній Америці, Європі, Африці. При цьому вони локалізовані у багатьох країнах світу, зокрема в Австрії, Іспанії, Шотландії, Уральських горах, Південно-Африканській Республіці, Намібії, Марокко, Аргентині, Мексиці, Узбекистані та у 4-х штатах США: Аризоні, Колорадо, Нью-Мексико та Південній Дакоті.

Використання та обробка

Подібно до карнотиту та роскоеліту, ванадиніт є однією з основних промислових руд ванадію, який можна видобути шляхом випалювання та виплавки.

Ванадиніт також іноді використовують як джерело свинцю.

Загальний процес вилучення ванадію починається з нагрівання ванадиніту з сіллю (NaCl) або карбонатом натрію (Na2CO3) за температури приблизно 850 °C, у процесі чого утворюється ванадат натрію (NaVO3). Продукт розчиняють у воді, обробляють хлоридом амонію (NH4Cl) й отримують осад метаванадату амонію (NH4VO3). Потім його плавлять і отримують сиру форму пентоксиду ванадію (V2O5). Відновлення пентоксиду ванадію з кальцієм (Са) дає чистий ванадій.

Література

  1. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ванадиніт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  2. Korbel P., Novák M., Horwath W. Mineralien-Enzyklopädie. Eggolsheim : Nebel Verlag, 2002. 296 p.
  3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  4. Okrusch M., Matthes S. Mineralogie: Eine Einführung in die spezielle Mineralogie, Petrologie und Lagerstättenkunde. 9 aufl. Berlin : Springer, 2014. 728 p.
  5. Blänsdorf C. Studien zur Farbfassung von Figuren der Terrakottaarmee und aus anderen Beigabengruben der Grabanlage des Ersten chinesischen Kaisers Qin Shihuangdi. München : Siegl, 2015. P. 255–262.
  6. Ванадиніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Ванадиніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ванадиніт (дата звернення: 26.01.2022).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.12.2021


Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ