Бавовна

Баво́вна — текстильне волокно рослинного походження, яке отримують з бавовнику.

Бавовна

Історична довідка

За різними джерелами, вперше бавовну використали у Стародавньому Єгипті приблизно за 12 тисяч років до н. е. Перші зі знайдених археологами виробів із бавовни, що датуються 5800 до н. е., виявлені у Мексиці.

Однак офіційною батьківщиною бавовни вважають Індію, бо перші згадки про зіткані полотна та їхній продаж пов’язані саме з цією країною. Під час археологічних розкопок Мохенджо-Даро (тепер територія Пакистану) виявлені бавовняні тканини, виткані від 3250 до 2750 до н. е.

У Стародавньому Єгипті за 2500 років до н. е. з бавовни робили тканини найвищої якості: мумії фараонів того часу обгорнуті тканиною щільністю понад 500 ниток/дюйм (сучасні тканини подібного типу мають щільність 350 ниток/дюйм). У Перу виявлені волокна, що датуються 2500–1750 до н. е. Вирощували й використовували бавовну також ацтеки та майя.

В Європі бавовна з’явилася близько 350 до н. е. Її завезено з Малої Азії до Греції, звідти поширено до Іспанії, на південь Італії та до Північної Африки.

Характеристика

Волокно — порожниста трубочка, завита навколо своєї осі (7–10 разів на 1 мм).

Хімічний склад бавовни: целюлоза — 95 %, жирові та мінеральні домішки — 5 %. За міцністю бавовна поступається льону та перевершує вовну. Невибаглива у використанні та обслуговуванні, довговічна й міцна, стійка до розривів та дії високих температур. Чутлива до тривалого впливу високих температур, гігроскопічна. Під час всмоктування вологи волокно може збільшуватися до 40 %, однак, на відміну від інших тканин, його міцність не знижується, а зростає до 15 %. Не розчиняється в органічних розчинниках, але вражається дією неорганічних кислот, лугів та мікроорганізмів. Має добрі гігієнічні властивості, легко зминається і стирається.

Виробництво

Виробничий процес виготовлення бавовняного волокна починається зі збору врожаю бавовнику. Коробочки бавовнику під час дозрівання розкриваються, з них вилучають бавовну-сирець разом із насінням. Зібраний урожай доправляють на пункти прийому для тимчасового зберігання, звідти — на заводське перероблення.

Процес перетворення сировинного бавовняного волокна на пряжу містить операції з розпушування, змішування, очищення, розчісування, протягування (ровінгу) та прядіння. Розроблено різні технологічні процеси, метою яких є підвищення стійкості волокна до вологи та цвілі, фарб, вигорання, зменшення зминання та полегшення прасування. Для виробництва сумішевих (композитних) тканин використовують прядіння повітряним струменем: цим високошвидкісним способом обмотують пухкі волокна навколо прямої серцевини. Такі композити отримують шляхом з’єднання витягнутої бавовняної основи з іншими речовинами (поліестер, казеїн).

У ткацькому виробництві з пряжі шляхом переплетення ниток виготовляють тканини. Переплетення бавовняних тканин може бути полотняним, сатиновим, саржевим, візерунчастим (див. Переплетення ткацькі).

Використання

У процесі заводського перероблення волокна відділяють від насіння й поділяють за довжиною: з довгого (20–55 мм) виготовляють тканини, з коротшого (так званого лінту) — неткану бавовну на потреби хімічної промисловості, де їх застосовують як сировину для штучних волокон та ниток, плівок, лаків, пластичних мас, вибухових речовин тощо.

Неткану бавовну, отриману пресуванням або склеюванням волокон, використовують для одноразових виробів: рушників, скатертин, прокладок, шліфувальних тканин, пакетиків для чаю тощо.

Із бавовняної пряжі виготовляють текстильні вироби: тканини (ситець, сатин, батист, бязь, фланель, вельвет, марлю), трикотаж, швацькі нитки, канати, сітки тощо.

Широко розповсюджені текстильні вироби з суміші бавовни з хімічними та натуральними волокнами (льон — бавовна, льон — бавовна — капрон, льон — бавовна — лавсан, льон — бавовна — лавсан — віскоза тощо).

Додатково

Згідно з індійськими віруваннями, бавовна є даром небес. В одному з гімнів Рігведи оспівано нитки, з яких отримують бавовняне полотно, що його використовують для подушок богів. І бог, який покладе на них голову, знайде заспокоєння та умиротворення. Після сну на таких подушках боги стають більш прихильними до людей.

Література

  1. Wakelyn P. J. Cotton Fiber Chemistry and Technology. Boca Raton : CRC Press, 2007. 162 p.
  2. Дрегуляс Е. П., Рибальченко В. В., Супрун Н. П. Текстильне матеріалознавство. Київ : Київський національний університет технологій та дизайну, 2011. 430 с.
  3. Бузов Б. А., Румянцева Г. П. Материалы для одежды. Ткани. Москва : Форум ; Инфра-М, 2019. 224 с.

Автор ВУЕ

К. Л. Торопчинова

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Торопчинова К. Л. Бавовна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бавовна (дата звернення: 1.08.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.07.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ