Біогеохімічні аномалії

Біогеохімі́чні анома́лії — багатозначний термін.

Значення терміна

1) Масові порушення розвитку, росту й функціонування живих організмів за браку, дефіциту або надлишку певних біогенних елементів у середовищі природному. Так, нестача йоду призводить до порушення функцій щитоподібної залози й виникнення відповідних захворювань. Розвиток зоба ендемічного, спричиненого природним йододефіцитом, здебільшого пов’язаний із певною територією. У таких ендемічних (див. Ендемія) районах також поширені залізодефіцитні анемії, відхилення у фізичному розвитку дітей, порушення процесів окостеніння і статевого дозрівання, зниження показників розумової працездатності тощо. Регіон вважають йододефіцитним за умови вмісту йоду в ґрунті на рівні до 0,0001 %, у воді — до 10 мкг/л, а також наявних патологій щитоподібної залози в понад 10 % населення. Надлишок йоду може призвести до базедової хвороби. За нестачі мангану відбувається зниження засвоєння йоду, акумуляція заліза більшістю рослин, розвиток зоба у тварин і людей. У кукурудзи спостерігають хлороз і некроз, у цукрового буряка — жовтяницю. Його надлишок у кислих ґрунтах спричиняє зменшення вмісту заліза в рослинах, появу плямистості листя тощо.

2) Ділянки з підвищеною концентрацією металів у рослинах. Ймовірні індикатори глибинних покладів руд та ореолів розсіяних елементів руди. Накопичення металів у ґрунті й рослинності відбувається внаслідок їх включення в колообіг речовин або техногенного забруднення.

Додатково

Основну кількість йоду людина отримує з добовим раціоном (з їжею рослинного походження — близько 70 мкг, тваринного — 40 мкг, з питною водою і атмосферним повітрям — 10 мкг). Добова потреба йоду становить до 0,2 мг.

Література

  1. Brooks R., Lee J., Reeves R. et al. Detection of Nickeliferous Rocks by Analysis of Herbarium Specimens of Indicator Plants // Journal of Geochemical Exploration. 1977. Vol. 7. P. 49–57.
  2. Hernández-Allica J., Becerril J., Zárate O. et al. Assessment of the Efficiency of a Metal Phytoextraction Process with Biological Indicators of Soil Health // Plant and Soil. 2006. № 281. P. 147–158. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s11104-005-4081-7
  3. Вернадський В. І. Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського : в 10 т. Київ : Інститут геологічних наук НАН України, 2012. Т. 6. Кн. 1–2.
  4. Рудишин С. Д. Основи біогеохімії. Київ : Академія, 2013. 248 с.
  5. Гуцуляк В. М., Масименко Н. В., Дудар Т. В. Ландшафтна екологія. Чернівці : Рута, 2017. 247 с.
  6. Войтенко Л. В. Хімія з основами біохімії. Київ : Наукова столиця, 2019. 400 с.
  7. Cicchella D., Ambrosino M., Albanese S. at al. Major Elements Concentration in Soils. A Case Study from Campania Region (Italy) // Journal of Geochemical Exploration. 2023. Vol. 247. P. 1–11. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0375674223000262?via%3Dihub

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Біогеохімічні аномалії // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біогеохімічні аномалії (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.06.2023

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶