Біляль аль-Хабаші
Бі́ляль ібн Ра́бах аль-Ха́баші (Біляль ібн Хамама, Біляль Африканець; араб. بلال بن رباح الحبشي, Bilāl ibn Rabāḥ al-Habaschī; дати народження і смерті достеменно невідомі, бл. 580, м. Мекка, тепер Саудівська Аравія — бл. 640/641, м. Дамаск, тепер Сирія) — сподвижник пророка Мухаммада, один із перших мусульман, перший муедзин.
Мав ефіопське походження, був рабом заможнього мекканця. Вважається другим дорослим після Абу Бакра ас-Сіддика, хто відмовився від ідоловклоніння і прийняв іслам. За переказом, після навернення зазнав знущань і тортур від хазяїна, але не зрікся віри. Був визволений з рабства Абу Бакром.
Разом з Мухаммадом та ранньою мусульманською громадою здійснив гіджру. За глибокий, мелодійний і гучний голос обраний Пророком як муедзин. Білялю аль-Хабаші приписують остаточне формулювання вранішнього азана, схвалене Мухаммадом. Посів авторитетне становище серед мусульман м. Медини, був призначений розпорядником скарбниці. Брав участь у всіх військових битвах з мекканцями, згодом — з Візантією.
З ім’ям Біляля аль-Хабаші пов’язують азани, виголошені після віхових перемог мусульман (зокрема, після завоювання Мухаммадом Мекки, бл. 630).
Після смерті Пророка припинив співати азан, останні роки життя мешкав у Сирії. Знову його голос мусульмани почули вже після захоплення халіфом Омаром ібн аль-Хаттабом м. Єрусалима (бл. 637). Незадовго до смерті ще раз відвідав Медину, де зустрівся з онуками Мухаммада — Хасаном ібн Алі та Хусейном ібн Алі, вшанував могилу Пророка, востаннє заспівав азан у мединській мечеті.
Життєпис діяча часто згадують як приклад історичної відкритості умми, де високий статус залежав від віри і відданості, а не кольору шкіри, національності, соціального походження.
Література
- Ashtiyani H. M. Bilâl d’Afrique, le muezzin du Prophète. Montréal : la Cité du Savoir, 1999. 180 p.
- Robinson D. Muslim Societies in African History. Cambridge : Cambridge University Press, 2004. 242 p.
- Levtzion N., Pouwels R. The History of Islam in Africa. Athens : Ohio University Press ; Oxford : James Currey, 2010. 592 p.
- Біляль аль-Хабаші // Ісмагілов С. В., Козловський І. А. Халіков Р. Х. та ін. Іслам: Енциклопедичний словник. Київ : Бібліотека ісламознавства, 2021. С. 98.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Біляль аль-Хабаші // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біляль аль-Хабаші (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.01.2022