Більшість

Бі́льшість — кількісне переважання прихильників певної ідеї чи рішення над їхніми противниками. Визнана засадою демократичного способу прийняття спільних рішень, головною й необхідною умовою обрання кандидата на виборну посаду (див. Вибори).

Розрізняють більшість відносну, абсолютну і кваліфіковану (конституційну).

Відносна більшість передбачає кількість голосів, більшу хоча б на один голос, ніж у суперника чи прихильників альтернативної пропозиції. Абсолютною більшістю вважають таку, за якої на користь певного рішення чи кандидата віддали голоси 50 % учасників голосування плюс ще хоча б один голос.

Більшість кваліфікована (конституційна) має становити 2/3 або навіть 3/4 від складу тих, хто схвалює рішення. Політична боротьба в будь-якому суспільстві переважно точиться довкола проблеми завоювання більшості (у парламенті або ж серед населення).

Проте більшість — не завжди ознака істини, а диктат більшості є порушенням одного з основних законів демократії — принципу справедливості. Рішення більшості часто ухвалюють під впливом настроїв, вони не завжди бувають достатньо виваженими, потребують фахової експертизи. Необмежена влада більшості може мати не менш небезпечні наслідки, ніж одновладдя, диктаторський (див. Диктатор) режим.

Література

Політологічний енциклопедичний словник / Уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. Харків : Право, 2015. 816 с.
Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія. 2-ге вид., випр. і допов. Київ : [б. в.], 2017. 432 с.