Більшість кваліфікована

Бі́льшість кваліфіко́вана, бі́льшість конституці́йна — у широкому значенні більшість у 3/5, 2/3 або 3/4 голосів від присутніх на засіданні або загального (конституційного) складу державного чи громад органу, зборів, з'їзду, сесії депутатів представницького органу; у вузькому — офіційно встановлена під час голосування перевага голосів, необхідна для ухвалення державним органом рішення з важливих питань.

Характеристика

Зазвичай парламенту для ухвалення рішення потрібна проста більшість від загальної кількості поданих голосів або депутатів. У спеціально встановлених законом випадках під час голосування членів парламенту застосовується більшість кваліфікована. У деяких парламентах рішення завжди ухвалюються простою більшістю і кваліфікована більшість не передбачена (наприклад, у Великій Британії). В Ізраїлі рішення ухвалюються більшістю від присутніх членів парламенту (кнесету). У законодавчих органах багатьох країн кваліфікована більшість застосовується: у разі ухвалення рішення щодо проведення закритого засідання парламенту (2/3 присутніх депутатів у Німеччині); для подолання вето верховної палати парламенту під час повторного розгляду законопроєкту нижньою палатою (у більшості двопалатних парламентів); у разі делегування законодавчих повноважень виконавчій владі (наприклад, у Данії для ухвалення такого рішення необхідна згода 5/6 складу парламенту); висування парламентом кандидатури на пост президента (2/3 парламенту в Єгипті); голосування за кандидатуру президента у парламенті (2/3 голосів в Албанії, Словаччині, Туреччині, Чехії тощо).

В Україні

Відповідно до ст. 91 Конституції України (далі — Конституція), Верховна Рада України (ВР України) ухвалює закони, постанови та інші акти простою більшістю від її конституційного складу, тобто половиною плюс один голос — 226 голосів (крім спеціально передбачених основним законом випадків, коли застосовується конституційна більшість). Конституція встановлює переважно кваліфікаційну більшість у 2/3 від конституційного складу ВР (300 голосів), що застосовується у випадках: 1) внесення змін і доповнень до Конституції; 2) подолання вето Президента України; 3) затвердження Верховною Радою Великого Державного Герба України і Державного Гімну України (ст. 20 Конституції); 4) якщо ВР України ухвалила рішення про державну зраду або інший злочин, скоєний Президентом. У разі внесення змін у Конституцію особливий порядок і застосування конституційної більшості зумовлені тим, що це основний закон держави. Згідно зі ст. 155 зміни до Конституції повинні бути схвалені двічі поспіль на різних сесіях: спочатку більшістю від конституційного складу ВР України (попереднє схвалення), потім конституційною більшістю у 2/3 голосів (остаточне схвалення). Зміни до розділів «Загальні засади», «Вибори. Референдум» і «Внесення змін до Конституції України» можуть бути внесені лише за пропозицією Президента або кваліфікованою більшістю від конституційного складу ВР України. Крім того, вони мають бути ухвалені кваліфікованою більшістю ВР і затверджені всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України (ст. 156 Конституції). Процедура подолання вето Президента полягає у повторному ухваленні закону кваліфікованою більшістю ВР України, після чого Президент зобов’язаний підписати та офіційно оприлюднити закон протягом десяти днів (ст. 94 Конституції). Для ухвалення ВР України рішення про звинувачення Президента України у скоєнні ним державної зради або іншого злочину необхідна кваліфікована більшість у 3/4 від конституційного складу ВР України (ст. 111 Конституції). Умовою набуття повноважень ВР України є обрання 2/3 її конституційного складу (300 осіб) — мінімальної кількості депутатів, достатньої для ухвалення парламентських рішень, включно із поправками до Конституції.

Джерела

Конституція України: станом на 15 січня 2021 р. Харків : Право, 2021. 72 с.

Література

Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. Київ : Основи, 1993. 142 с.
Климкова І. І., Остапенко М. А. Вибори і виборчі систем. Київ : ДП «Видавничий дім «Персонал», 2011. 160 с.
Європейське право: право Європейського союзу : у 3 кн. / За заг. ред. В. І. Муравйова. Київ : Ін Юре, 2015. Кн. 1. 312 с.
Прокопенко Л. Л., Рудік О. М., Рудік Н. М. Інституційна система ЄС. 2-ге вид., перероб. і допов. Дніпро : Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2021. 226 с.

Автори ВУЕ

Покликання на цю статтю: Кордун О. О., Редакція ВУЕ Більшість кваліфікована // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Більшість кваліфікована (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.08.2024