Білозір, Оксана Володимирівна

Білозі́р, Окса́на Володи́мирівна (уроджена — Розумкевич; 30.05.1957, с. Смига, тепер селище Дубенського району Рівненської області, Україна) — естрадна співачка (сопрано), педагог, громадська, політична і державна діячка, народна артистка України (з 1994), професор (з 2000). Була дружиною композитора І. Білозіра.

Білозір, Оксана Володимирівна
Народження	30.05.1957
Місце народження	Смига, Дубенський район, Рівненська область, Україна
Alma mater	Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка, Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС України
Напрями діяльності	музичне мистецтво

Життєпис

Народилася в селянській сім’ї. Закінчила Львівське музично-педагогічне училище імені Ф. Колесси (1976), диригентсько-хоровий факультет Львівської державної консерваторії імені М. В. Лисенка (1986; тепер Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка; клас диригування О. Макушевич, клас вокалу Є. Бозіва) та Дипломатичну академію України імені Геннадія Удовенка при МЗС України (1999; магістр зовнішньої політики та дипломатії).

Від 1977 працювала солісткою вокально-інструментального ансамблю «Ритми Карпат» (1979 увійшов до складу ансамблю «Ватра»). Разом із «Ватрою» гастролювала в Середній Азії, Прибалтиці, Афганістані, США, Канаді, Польщі, Німеччині, на Далекому Сході та інших країнах.

Створила власний гурт «Оксана» (1990).

Викладала в Київському національному університеті культури і мистецтв: доцент (з 1995), завідувач кафедри естрадного співу (з 1998), професор цієї кафедри (з 2002).

Народний депутат України IV, V, VI, VIII скликань (2002–2005, 2006–2007, 2007–2012, 2016–2019).

Міністр культури і мистецтв України (лютий — травень 2005), культури і туризму України (травень — вересень 2005).

Творчість

Популяризує традиційну українську естрадну пісню.

У репертуарі — пісні «Пшеничне перевесло», «Джерело», «Перший сніг», «Щороку — і весна, і осінь», «Розпитаю про любов» (усі — музика І. Білозіра, слова Б. Стельмаха), «Многая літа», «Ласкаво просимо» (обидва — музика І. Білозіра, слова П. Запотічного), «Вольная воля» (музика А. Святогорова, слова В. Близнюка), «Журавлі» (музика А. Святогорова, слова С. Галябарди), «Неповторність» (музика О. Злотника, слова А. Демиденка), «Батьківська пісня» (музика О. Злотника, слова М. Мельникова), «Тополина заметіль» (музика М. Сведюка, слова В. Крищенка), «Україночка» (музика Г. Татарченка, слова А. Демиденка), «Ти, тільки ти» (музика І. Кириліної, слова Ф. Млинченка), «Покаяння» (музика І. Кириліної, слова Г. Чубач) та інші. Пісні у виконанні співачки вирізняються щирістю та мелодійністю. Виконувала також програми з народно-пісенних зразків (колядки, щедрівки, веснянки, романси) у сучасному аранжуванні.

У 1990–2000-х для творчості співачки характерні експерименти, пошуки нового стилю, намагання відійти від канонів традиційної естради. Поєднанням традиційного і нового стилю вирізняються, зокрема, пісні «Горобина ніч» (музика О. Макаревича, слова Л. Золотоноші) та «Лелеки» (слова і музика Д. Ципердюка).

Виступала з сольними концертами у Греції, Іспанії, Туреччині, Франції, Португалії, країнах Північної та Південної Америки. Першу платівку-міньйон (мініальбом) «Співає Оксана Білозір» (1985) записала разом з ансамблем «Ватра», згодом — платівку-гігант у дуеті з В. Морозовим «Ой там у Львові, на високім замку» (1988), обидві — на Всесоюзній фірмі грамзапису «Мелодія».

Серед CD-дисків співачки: «Україночка» (1994), «Для тебе» (1998), «Горобина ніч» (2000), «Лелеки» (2002), «Назад у майбутнє…» (2003), «Нові та найкращі» (2003), «Подивись мені в очі» (2007), «Найкращі пісні» (2010) та ін.; DVD-диски: «Золоті пісні» (2007), «Українкою я народилася» (2010) тощо.

Знялась у музичних телефільмах: «“Ватра” кличе на свято» (1982), «“Ватра” у Львові», «“Ватра” у Карпатах» (обидва — 1983), «Мелодії “Ватри”» (1985), «Музика і ти» (1987), «Ой там, на горі» (1988) тощо.

«Оксана БІЛОЗІР — Україночка (1990 р.)».
Джерело ютуб канал «Oksana BILOZIR»

«Оксана Білозір | Свіча (до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 рр)».
Джерело ютуб канал «Джерело ютуб канал «Oksana BILOZIR»

«Оксана БІЛОЗІР — Журавлі / Official lyric video».
Джерело ютуб канал «Oksana BILOZIR»

«Оксана Білозір — Ніби вчора рідна мамо / Ювілейний концерт "Сповідь"».
Джерело ютуб канал «Oksana BILOZIR»

Державна, політична і громадська діяльність

Як депутат була членом Постійної делегації в міжпарламентській організації «Постійна делегація у Міжпарламентській асамблеї Православ’я» і головою підкомітету з євроатлантичного співробітництва Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (2002–2005), головою підкомітету з питань міжпарламентських зв’язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (2006–2012), членом Постійної делегації в міжпарламентській організації «Постійна делегація у Парламентському вимірі Центральноєвропейської ініціативи», керівником групи з міжпарламентських зв’язків з Демократичною Соціалістичною Республікою Шрі-Ланка (2016–2019), головою підкомітету з питань економічного, секторального співробітництва та поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (2017–2019).

Була першою головою «Соціально-християнської партії» (березень 2004 — березень 2005; тепер партія «Український дім»), членом президії Ради Народного Союзу «Наша Україна» (березень — листопад 2005), членом Ради Народного Союзу «Наша Україна» (березень 2005 — лютий 2008), президії партії «Єдиний Центр» (березень 2008 — жовтень 2009).

Голова Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська взаємодопомога» (з 2003), діяльність якої спрямована на захист інтересів громадян України, що перебувають за кордоном, та створення передумов і механізмів їх повернення на Батьківщину. Входить до Поважної ради Громадської ініціативи «Орден святого Пантелеймона» (з 2009), народний посол України (з 1999).

Співпрацює з низкою волонтерських гуманітарних організацій і груп, що займаються, зокрема, обміном полоненими, пошуком останків загиблих, їх ідентифікацією та перепохованням, наданням гуманітарної допомоги.

Нагороди та визнання

Лауреат Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у м. Москві (1985), фестивалю «Молоді голоси» (1979, м. Тернопіль), Всесоюзного огляду творчої молоді.

Нагороджена орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2009).

Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать» (2008).

Література

1. Мистецтво України: Біографічний довідник / Упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; за ред. А. В. Кудрицького. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. 700 с.
2. Рудницька А. Біла зірка України. Невигадані історії з життя Оксани Білозір. Київ : Саміт книга, 2012. 192 с.
3. Конвалюк У. Персонологічний дискурс вокального мистецтва української естради 70-х років ХХ — початку ХХІ століть. Івано-Франківськ : Фоліант, 2022. 288 с.
4. Подунай Я. А. Українська попмузика 1990-х років: стильові виміри // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. № 4. С. 122–127.
5. Оксана Білозір (Офіційний сайт). URL: https://web.archive.org/web/20170512004859/http://bilozir.org/

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білозір, Оксана Володимирівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білозір, Оксана Володимирівна (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.11.2024