Білозерське

Герб

Прапор

Білозерське
Країна	Україна
Область	Донецька область
Регіон країни	Донбас (територія)
Засновано	1947
Чисельність населення (тис.осіб)	15 099
Територія (кв.км.)	2,48
Уродженці	Первій, Олександр Іванович

Білозе́рське — місто у Покровському районі Донецької області України. Адміністративний центр Білозерської міської громади.

Географія

Розташоване у долині р. Гнилуші (притока р. Самари, басейн р. Дніпра). Відстань до м. Донецька — близько 120 км, до районного центру м. Покровська — близько 39 км. Площа — 2,48 км2.

Історія

1913 на цих землях засновано хутір Білозерку. 1941 обласна філія ДІПРОМІСТО (див. Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «Діпромісто» імені Ю. М. Білоконя) на полі колгоспу «Більшовик» намітила майданчик для будівництва шахтарського селища.

Плани зруйнувала Друга світова війна. 1941–1943 територію окуповано німецькими військами.

У 1945‒1947 інститут «Півдгіпрошахт» розробив проєкт шахти «Добропілля № 3» (тепер шахта «Білозерська») та її робочого селища. 1947 неподалік х. Білозерки розпочали будівництво шахти, селища і залізничної під’їзної колії. На 1951 було забудовано кілька вулиць робітничого об’єднаного селища для працівників шахт «Червоноармійська № 1–№ 2», «Гнилушинської № 1 біс» та «Гнилушинської № 4», «Добропілля № 3».

У 1949 — 1950 ті збудовано 2 школи, будинок культури, 2 дитячих садки. Від 1956 отримало статус селища міського типу із назвою «Білозерське». Населення швидко зростало. Відкрито гірниче училище (1962), міську лікарню (1963). Від 1966 — місто. У 1967 вступив у дію завод мінеральних вод «Золотий колодязь»; 1968 — завершено будівництво Палацу спорту та відкрито дитячу міську бібліотеку. Високі темпи будівництва соціальної інфраструктури збережені й у 1970 ті. У 1998 на виставці у м. Парижі продукція заводу мінеральних вод отримала нагороду «Золотий орел» за якість та Європейський сертифікат.

Російсько-українська війна

2014 місто увійшло до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО (розпорядження КМУ № 1053 від 30.10.2014).

Від першого дня широкомасштабного вторгнення Росії в Україну (24.02.2022) мешканці Білозерського стали на захист Батьківщини. За два роки війни місто постраждало від ракетних обстрілів. Започатковано проєкт «Дорога життя» з евакуації цивільного населення із зони бойових дій.

Населення

Загальна кількість населення (2001, перепис): 17 868 осіб, густота — 6 024 осіб/км2.

Склад населення за етнічними групами: українці (64,9 %), росіяни (31,6 %), білоруси (1,1 %), мешкають також греки, татари, вірмени.

Українську мову вважали рідною 29,64 % жителів, російську — 69,81 %, білоруську — 0,14 %, вірменську — 0,04 %, молдовську — 0,03 %, болгарську — 0,02 % та ін. (2001, перепис).

Населення зменшується. 2022 становило 15 099 осіб (за даними Білозерської міської ради).

Клімат

Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура — +14,5 ºС, середньорічна кількість опадів — до 450 мм. Головний напрямок вітру — північний та північно-східний.

Територія міста розташована на Донецькому кряжі.

Поряд є поклади вугілля кам’яного, вапняків, пісковиків, глин.

Господарство

Станом на 2015 функціонували: містоутворювальне підприємство ВАТ «Шахта “Білозерська”», ЗАТ «Завод “Золотий колодязь”». Містом пролягає автошлях територіального значення, відстань до залізничної станції Добропілля — близько 15 км.

Освіта, наука та культура

На 2015 у Білозерському діяли професійний гірничий ліцей, 4 загальноосвітні школи, музична школа, 4 дитсадки, 3 бібліотеки, Будинок культури; 8 лікувальних закладів. Є відділення пошти, банківські філії.

Архітектура. Пам’ятки

Переважний характер забудови — одно-, дво- та п’ятиповерхові будинки.

Збудовано православний храм Казанської ікони Божої Матері, діють релігійні осередки євангелістів християн-баптистів.

Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули у Другій світовій війні; меморіал воїнам-афганцям.

2010 відкрито пам’ятник олімпійцю-важкоатлету О. Первію.

Спорт

Функціонували Палац спорту імені Олександра Первія, плавальний басейн, стадіон, був місцевий футбольний клуб.

Персоналії

У Білозерському народився важкоатлет, учасник Олімпіади 1980 О. Первій.

Література

1. Белозерское от хутора до города: г. Белозерское, Донецкой области / Ред. Ю. Лунина. Краматорск : Офсет, 2013. 248 с.
2. Белицький П. В. Добропільщина: витоки вуглевидобутку. Покровськ : [б. в.], 2017. 28 с.
3. Подолян В. В. Історія міст, селищ і сіл Добропілля (кінець XVII — початок XXI століття). Добропілля : [б. в.], 2018. 290 с.
4. Белицький П. В. Залізниця Покровськ — Добропілля — Дубове. Краматорськ : Каштан, 2020. 100 с.
5. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022. Київ : Державна служба статистики України, 2022. 84 с. URL: http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_%D0%A1huselnist.pdf

Автор ВУЕ

А. В. Мєдвєдєв

Покликання на цю статтю: Мєдвєдєв А. В. Білозерське // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білозерське (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.11.2024