Біловус

Біловус. Біловус стиснутий (Nardus stricta).

Білову́с (Nardus) — монотиповий рід судинних рослин родини тонконогових.

Зміст

1 Таксономія і характеристика
2 Поширення та екологія
3 Значення
4 Література
5 Автор

Таксономія і характеристика

Біловус. Біловус стиснутий (Nardus stricta).

У складі роду 1 вид — біловус стиснутий (Nardus stricta).

Багаторічник. Утворює щільні дернини. Стебла тонкі, 10–40 см заввишки. Листки вузькі, складені вздовж щетиноподібно, діаметром 0,3–0,7 мм. Суцвіття — колос, тонкий, однобічний, 4–10 см завдовжки. Колоскових лусок немає. Колоски одноквіткові, ланцетно-шилоподібні, фіолетово-сірі, 7–10 мм завдовжки, сидять у 2 ряди на тригранній осі колоса. Нижні квіткові луски шкірясто-перетинчасті, вузькі, ланцетно-лінійні, загострені в короткий прямий вістюк 2–4,5 мм завдовжки. Квітує у травні — червні. Виду властива протогінія.

Поширення та екологія

Біловус стиснутий — бореальний вид, голарктичний (див. Голарктика), із диз’юнкцією у Північній Азії. Поширений по всій Європі (на півдні — в горах), у горах Кавказу, Малої Азії, Північної Африки, Північної Америки, на о. Гренландія.

Вид має широку екологічну амплітуду. Гігромезофіт (див. Мезофіти), мезогігрофіт (див. Гігрофіти). Олігомезотроф (див. Трофність). Росте на пустищних луках, вологих і справжніх луках до гірського лісового, субальпійського і альпійського поясів Карпат, в заплавах поліських річок, на болотах, вирубках, згарищах, у хвойних, листяних і мішаних лісах, на узліссях і галявинах, вздовж доріг. На Поліссі звичайний вид (характерна рослина для вологих суходільних лук), у Лісостепу трапляється рідше.

Значення

Вид формує рослинні угруповання — біловусники. Є співдомінантом у фітоценозах багатьох асоціацій рівнинних поліських і гірських карпатських лук, чагарникових і мохово-лишайникових пустищ, вологих оліго- і мезотрофних ялинників Карпат, березняків Полісся. У рівнинних районах утворює пустищні суходільні і низинні луки, а також заплавні біловусові луки. У гірських районах біловусові луки представлені у верхній частині лісового поясу, в субальпійському і альпійському поясах. Задерновує такі лісові фітоценози як бори, субори, сугруди, груди.

Література

Perkins D. F. Ecology of Nardus Stricta L. I. Annual Growth in Relation to Tiller Phenology // The Journal of Ecology. 1968. Vol. 56. P. 633–646.
Kissling W. Schnittler M., Seddon P. et al. Ecology and Distribution of Nardus stricta L.(Poaceae) an Alien Invader into New Zealand // New Zealand Natural Sciences. 2004. № 29. P. 1–12.
Устименко П. М. Антропогенна трансформація та оцінка збалансованості площ рослинності верхнього басейну р. Тиса (Закарпатська обл.) // Чорноморський ботанічний журнал. 2008. № 4 (1). С. 14–25.
Palaj A., Kollár J., Michalová M. Changes in the Nardus Grasslands in the (Sub) Alpine Zone of Western Carpathians over the Last Decades // Biologia. 2023. № 79 (4). P. 1081–1090.
Toma A. De, Malavasi M., Marzialetti F. et al. Unveiling Spatial Patterns and Trajectories of Shrub Dynamics in Mediterranean Alpine Ecosystems // Plant Ecology. 2024. P. 1–12. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s11258-024-01479-6#citeas