Біликовський, Іван Симеонович

Біликовський,-Іван-Симеонович.jpg

Біликόвський, Іва́н Симеόнович (08.10.1846, за іншими даними — 06.10.1848, с. Бабина, тепер Самбірського району Львівської області, Україна — близько 1922, м. Львів, тепер Україна) — композитор, хоровий диригент, педагог, музично-громадський діяч, один із засновників товариства «Станиславівський Боян».


Біликовський, Іван Симеонович

Народження 08.10.1846
Місце народження Бабина
Смерть 1922
Місце смерті Львів
Напрями діяльності музичне мистецтво
Біликовський, Іван Симеонович ВУЕ.jpg

Життєпис

Народився у вчительській сім’ї. Закінчив Самбірську гімназію (1870), в якій у роки навчання керував учнівським хором (1867–1870), та Станиславівську учительську семінарію (1875). Гармонію і контрапункт вивчав приватно у Ф. Єдлічки (1872–1875). Працював учителем у виділовій (міській народній) школі у м. Самборі (1875), учителем співу в Самбірській гімназії (1876–1884), учителем музики і співу в школі при пенітенціарному закладі (народна назва в’язниці — «Діброва») у м. Станиславові (1884–1898; тепер м. Івано-Франківськ).

Влаштовував концерти (зокрема, «святомиколайські вечорниці») з дитячими хорами м. Станиславова. Склав для учнів кілька пісенників та написав «Учебник співу для викладачів» (виданий 1890).

При товаристві «Руська бесіда» у м. Станиславові зусиллями Р. Зарицького (1863–1932; тепер Україна) 1894 був створений хоровий гурток «Боян». На його основі 1896 почав діяти «Станиславівський Боян», першим диригентом якого став Біликовський. Як диригент «Бояна» він організовував Шевченківські концерти (останній за його участю відбувся 1898).

У грудні 1898 Біликовський отримав місце вчителя музики і диригента хору у Львівській учительській гімназії та працював там до кінця життя.

У м. Львові продовжував організовувати концерти; обраний до правління «Львівського Бояна» (1903–1914).

Входив до керівництва загального об’єднання усіх західноукраїнських товариств «Боян», яке отримало назву «Союз співацьких і музичних товариств» (з 1903). У 1919–1921 викладав теорію музики у Вищому музичному інституті імені М. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка).

Творчість

Більшу частину композиторського доробку Біликовського становить хорова музика. Низка творів написана на вірші Т. Г. Шевченка: «Гамалія» (1901), «Думи мої» (1911), «Ой три шляхи широкії», «Ой гляну я, подивлюся», «Сонце заходить» тощо. З-поміж них вирізняється «Гамалія» для чоловічого хору і фортепіано — масштабна 4-частинна композиція в лисенківських традиціях.

Біликовський часто звертався до фольклору. У його доробку є хорові обробки пісень народних, видані поодинці або збірниками: «В’язанка українських пісень» для мішаного хору (зміст: «Ой сама я, сама пшениченьку жала», «Одна гора високая», «Ніхто не винен, тільки я», «Ой на горі там женці жнуть», «Праця єдина з неволі нас вирве»), «Пісні весільні» для мішаного хору і фортепіано (зміст: «Боже, благослови», «Журилася, журилася, а тепер не буду», «Як єм собі погадала», «Папірноє дерев’ятко»).

Писав інструментальні твори, що будуються на українських темах («Ревуха» для тріо, «Попурі з народних пісень» для струнного квартету), музику духовну — церковні хори «Молитва» (1907), «Яко беззаконіє моє» (1900), збірник «Великопостні пісні», збірник коляд (1909).

Автор теоретично-методичної праці з церковного співу «Пояснення Ірмологіону» (1919), статей.

Праці

  • Опера та її розвій // Ілюстрований музичний календар на рік звичайний 1904. Львів : НТШ, 1904. С. 14–17.
  • Порфирій Бажанський // Ілюстрований музичний календар на рік звичайний 1904. Львів : НТШ, 1904. С. 90–94.
  • Віктор Матюк // Ілюстрований музичний календар на рік звичайний 1906. Львів : НТШ, 1906. С. 65–73.

Література

  1. Михальчишин Я. З музикою крізь життя. Львів : Каменяр, 1992. С. 178–181.
  2. Медведик П. Діячі української музичної культури (матеріали до біо-бібліографічного словника // Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка. Праці Музикознавчої комісії. 1993. Т. 226. С. 383.
  3. Медведик П. Біликовський Іван Симеонович // Українська музична енциклопедія : в 5 т. Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2006. Т. 1. С. 208.

Автор ВУЕ

Г. Я. Максим’юк


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Максим’юк Г. Я. Біликовський, Іван Симеонович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біликовський, Іван Симеонович (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.10.2024

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶