Білий, Михайло Улянович

Бі́лий, Миха́йло Уля́нович (12.11.1922, с. Москалі, тепер Чернігівського району Чернігівської області, Україна — 05.08.2001, м. Київ, тепер Україна) — фізик-оптик, громадський діяч, член-кореспондент АН УРСР (з 1969), заслужений діяч науки УРСР (з 1972), заслужений діяч науки і техніки Каракалпацької АРСР (з 1982).

Білий, Михайло Улянович
Народження	12.11.1922
Місце народження	Москалі
Смерть	05.08.2001
Місце смерті	Київ
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Напрями діяльності	оптика, спектроскопія, квантова електроніка
Традиція/школа	Спектроскопія невпорядкованих та домішкових конденсованих систем

Життєпис

Народився в селянській родині.

З 1940 служив у Червоній армії. Учасник Другої світової війни, був важко поранений (1943).

1944 навчався на фізико-математичному факультеті Азербайджанського університету (тепер Бакинський державний університет).

1948 закінчив фізичний факультет, 1951 — аспірантуру Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Відтоді працював у цьому закладі вищої освіти: старший викладач, доцент (1951–1962), декан фізичного факультету (1962–1970) і водночас завідувач кафедр експериментальної фізики, оптики твердого тіла, оптики цього факультету (1963–1993), професор (з 1965), ректор (1970–1985).

Від 1969 очолював наукову школу «Спектроскопія невпорядкованих та домішкових конденсованих систем».

Депутатом Верховної Ради УРСР 8–10 скликань, Головою Верховної Ради УРСР (1972–1980), член Центрального комітету Компартії України.

Наукова діяльність

Автор понад 350 наукових праць у галузі оптики, спектроскопії, електроніки квантової. Має понад 30 наукових винаходів. Під керівництвом Білого виник принципово новий для світової науки напрям — люмінесценція розчинів електролітів.

Дослідження вченого присвячені люмінесценції твердих і рідких розчинів електролітів та спектральним закономірностям їхнього світіння, а також люмінесцентному аналізу особливо чистих неорганічних сполук.

Більшість праць пов’язані з дослідженнями комплексів ртутеподібних йонів. Ці комплекси складаються з центрального ртутеподібного йона та ліганду. Як ліганд зазвичай використовували йони галогену. Група вчених під керівництвом Білого з’ясувала, що ці комплекси містять дві сфери оточення: ближню та дальню. Перш ніж увійти до ближньої сфери, ліганд приєднується до дальньої сфери. На підставі зміни закону загасання люмінесценції було встановлено ефект переходу ліганду з дальньої сфери до ближньої за час життя електронної оболонки ртутеподібного йона у збудженому стані.

Розробив методику переведення розчинів електроліту, що містять комплекси ртутеподібних йонів, у склоподібний стан шляхом швидкого охолодження розчину до температури рідкого азоту ( зберігається індивідуальність електронної оболонки ртутеподібного йона).

Досліджував природу зв’язку, який існує в комплексі з центральним ртутеподібним йоном (відомі на той момент моделі не могли його пояснити). Група вчених під керівництвом Білого з’ясувала, що хімічний зв’язок у комплексі здебільшого зумовлений електронною оболонкою ртутеподібного йона, яка є сферичною і складається з 10 електронів. Приєднання ліганду призводить до того, що потенційна енергія цих йонів знижується. Під час спроби від’єднати ліганд від ртутеподібного йона потрібна додаткова витрата енергії для підвищення енергії електронів, що належать цій оболонці. Виявлення нового зв’язку в комплексах було стимулом для розробки нової теорії розрахунку силового поля комплексу або молекули. Фактично завдання полягало у виробленні нового способу розв’язання зворотної спектральної задачі коливальної спектроскопії. Застосування запропонованого Білим методу не передбачає використання будь-яких припущень щодо характеру силового поля; задача розв’язується на підставі значень частот нормальних коливань комплексу або багатоатомної молекули. Дослідникам на чолі з Білим вдалося знайти нове явище, назване девіацією хімічного зв’язку (виявляється у багатоатомних молекулах).

Створив лабораторію «Фізичні методи ранньої медичної діагностики». Її співробітниками доведено існування селективного впливу електромагнітного поля на перебіг захворювання окремих органів. Цей метод тепер використовують для терапії та діагностики захворювань.

Нагороди та визнання

Нагороджений орденами: Леніна (1971), Трудового Червоного Прапора (1976), Вітчизняної війни ІІ ступеня (1972) та І ступеня (1985), Дружби народів (1982), Ярослава Мудрого V ступеня (1997), «Знак Пошани»; 15 медалями, зокрема «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні» (1945); Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України, Почесним дипломом ВДНГ СРСР. Почесний доктор Дебреценського університету (з 1979, Угорщина) та Лейпцизького університету (з 1984), заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 1999).

Додатково

Суть девіації хімічного зв’язку можна пояснити на прикладі молекули води. Зазвичай вважають, що хімічний зв’язок спрямовано, наприклад, від атома водню до атома кисню. Група вчених під керівництвом Білого з’ясувала, що така установка є лише припущенням. Дослідникам удалося виявити, що хімічний зв’язок відхиляється від напряму прямої лінії, яка з’єднує ядра атомів водню та кисню.

Праці

Основи нелінійної оптики та її застосування. Київ : Київський університет імені Т. Шевченка, 1999. 172 с.
У с п і в а в т. — Загальна фізика. Оптика. Київ : Вища школа, 1987. 376 с.
Атомна фізика. Київ : Знання, 2009. 559 с.

Література

Скопенко В. В., Наумовець А. Г., Лисиця М. П. та ін. Пам’яті Михайла Уляновича Білого // Український фізичний журнал. 2001. Т. 46. № 12. С. 1310–1312.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті / Авт.-упоряд.: О. Матвійчук, Н. Струк. Київ : Світ успіху, 2005. 464 с.
Білий Михайло Улянович // Фізичний факультет. Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка. 2012. URL: https://phys.knu.ua/1078-biliy-mihaylo-ulyanovich.
Білий Михайло Улянович (12.11.1922–05.08.2001) // Національна академія наук України. URL: https://nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000000895

Автор ВУЕ

Б. А. Охріменко

Покликання на цю статтю: Білий, Михайло Улянович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білий, Михайло Улянович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.03.2023

[Категорія:]]