Бідл, Джордж Велс

Бідл, Джордж Велс (англ. Beadle, George Wells; 22.10.1903, м. Вагу, штат Небраска, США — 09.06.1989, м. Помона, штат Каліфорнія, США) — учений у галузі генетики, член Національної академії наук США (з 1944) та її Ради (1969–1972), Американської академії мистецтв і наук (1946), лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини (1958).

Бідл, Джордж Велс (Beadle, George Wells)
Народження	22.10.1903
Місце народження	Вагу
Смерть	09.06.1989
Місце смерті	Помона
Місце діяльності	США
Напрями діяльності	генетика

Життєпис

Народився у сім’ї фермера, дитинство провів на батьківській фермі (1908 отримала відзнаку Міністерства сільського господарства США як зразкова). У віці 4 років Бідл втратив матір, його разом із братом і сестрою виховували домробітниці. З дитинства захоплювався садівництвом і бджільництвом. У школі цікавився природничими науками. 1922 вступив у сільськогосподарський коледж Університету штату Небраска, де отримав ступінь бакалавра (1926). Продовжив навчання у магістратурі під керівництвом завідувача кафедрою агрономії, професора Ф. Д. Кема (1886–1956; США), отримав ступінь магістра (1927), проявив інтерес до фундаментальної генетики. За наполяганням Кема продовжив навчання в аспірантурі. Вступив у Корнелльський університет (1927), де вивчав екологію та генетику кукурудзи звичайної (Zea mays). Отримав ступінь доктора філософії (1931) за роботу над ознаками кукурудзи, які не відповідали законам успадкування (див. Менделя закони). Того ж року одержав стипендію Національної науково-дослідної ради США для постдокторської роботи на кафедрі біології (засновником і завідувачем якої був Т. Х. Морган) біологічного факультету Каліфорнійського технологічного інституту, де проводив дослідження до 1936.

У Каліфорнійському технологічному інституті 1934 спільно із Б. С. Ефруссі (1901; тепер Росія — 1979; Франція) вивчали генетику дрозофіли. Обидва вчені 1935 переїхали до Франції для роботи в лабораторії Інституту фізико-хімічної біології (Париж). Повернувся з Парижа (1936), працював асистентом професора (доцентом) Гарвардського університету. 1937–1946 — професор біології у Стенфордському університеті (м. Пало-Альто, штат Каліфорнія). 1946–1961 повернувся у Каліфорнійський технологічний інститут на посаду професора та очолив кафедру біології (після Т. Х. Моргана).

1958–1959 — запрошений професор Оксфордського університету.

1961–1968 — президент Чиказького університету.

1968 вийшов на пенсію, повернувся до наукових досліджень.

1983 у Бідла діагностували Альцгеймера хворобу, за шість років помер у м. Помоні (штат Каліфорнія).

Діяльність

1939 разом із Р. А. Емерсоном (1873–1947; США) показав генетичну і цитологічну спорідненість кукурудзи (рослини культурної, яка не має диких родичів у природі) із рослинами теосинте (вид роду Euchlaena родини тонконогових), які ростуть у дикий природі в Мексиці і Гватемалі. Вважав теосинте найвірогіднішим предком кукурудзи.

У Каліфорнійському технологічному інституті вивчав результати кросинговеру (обміну генетичним матеріалом) між парними хромосомами всередині клітини. Досліджуючи Х-хромосоми плодової мухи (Drosophila melanogaster), продемонстрував, як парні хромосоми схрещуються, а також відсутність інтерференції хроматид. Використовував триплоїди (організми із трьома гомологічними наборами хромосом) для введення маркерів у схрещені статеві хромосоми.

Спільно з Ефруссі розробив техніку пересадки дисків від однієї личинки дрозофіли до іншої, що оприлюднили у статті «Техніка трансплантації дрозофіли» (англ. «A Technique of Transplantation for Drosophila»; 1936). Учені висунули гіпотезу, що розвиток ознак і фенотипів в організмах можна віднести до незалежної серії реакцій хімічних, контрольованих генами.

1937–1939 у співавторстві із А. Г. Стортевантом (англ. Alfred Henry Sturtevant; 1891–1970; США) підготував підручник «Вступ до генетики» (англ. «An Introduction to Genetics»; 1939).

1940 об’єктом досліджень обрав нейроспору густу (Neurospora crassa) — вид аскоміцетів, мікроскопічний гриб, відомий також як червона хлібна цвіль. У співпраці з біохіміком Е. Л. Тейтемом розробив метод індукування мутацій за допомогою рентгенівського опромінення (див. Рентгенівські промені) спор нейроспори густої. Учені експериментально встановили, що мутації окремих генів впливають на специфічні хімічні реакції, і що мутантні штами відрізняються від звичайних штамів нейроспори густої лише здатністю виробляти специфічний метаболіт. Результати досліджень (1941) довели вплив кожної мутації гена на здатність певного ферменту каталізувати певну хімічну реакцію. Початково теорія мала назву «один ген — один фермент», згодом перейменована на «один ген — один поліпептид» (після відкриття у складі генів дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК), а в складі білків — поліпептидів).

Дослідження нейроспори мали практичне значення і були потенційно корисними у розробці біотестів вітамінів і амінокислот у консервованих продуктах харчування, пошуку нових вітамінів і амінокислот.

Наприкінці Другої світової війни Рада військового виробництва США звернулась до Бідла із проханням знайти мутантів пеніцилу із підвищеним виходом пеніциліну, проте дослідження були невдалими.

Від 1946 у Каліфорнійському технологічному інституті продовжував публікувати наукові праці, але вирішив припинити лабораторні дослідження і зосередитися на адміністративній роботі, зокрема, розбудові кафедри, до складу якої залучив учених, серед яких Н. Г. Горовіц (1905–2005; США), Г. Мітчелл (1913–2013; США), М. Дельбрюк і Р. Дульбекко та інші, які отримали п’ять Нобелівських премій.

Після виходу на пенсію займався науковими дослідженнями, зокрема продовжив з’ясовувати походження кукурудзи, читав публічні лекції.

Визнання

Почесний доктор наук багатьох університетів.

Премії Ласкера Американської асоціації громадського здоров’я (1950), Даєра (1951), Еміля Крістіана Хансена з Данії (1953). Нобелівська премія з фізіології або медицини (1958; разом із Е. Л. Тейтемом і Дж. Ледербергом) за дослідження в галузі генетики мікроорганізмів і відкриття регулювання генами реакцій хімічних.

Пам’ятна нагорода Альберта Айнштайна у галузі науки (1958).

Національна премія Американського онкологічного товариства (1959) і премія Кімбера з генетики Національної академії наук (1960). Член кількох наукових товариств, голова Комітету з генетичних ефектів атомної радіації, Генетичного товариства Америки (президент у 1946), Американської асоціації для Прогресу науки (президент у 1955), Американського онкологічного товариства (голова Науково-консультативної ради), іноземний член Лондонського королівського товариства, Датської королівської академії наук та Американського філософського товариства. 1999 Генетичне товариство Америки започаткувало Премію Джорджа Велса Бідла, яку щорічно присуджує як наукову нагороду за видатний внесок у генетику.

На честь Бідла названо середню школу в м. Мілларді (штат Небраска), факультет біохімії в Університеті Небраска-Лінкольн м. Лінкольна.

Праці

Genétical and cytological studies of Mendelian asynapsis in Zea mays // Memoirs of the Cornell Agricultural Experiment Station. 1930. № 129. P. 3–36.
A Possible Influence of the Spindle Fibre on Crossing-Over in Drosophila // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 1932. № 18. P. 160–165.
У с п і в а в т. — A Technique of Transplantation for Drosophila // The American Naturalist. 1936. № 70. P. 218–225.
The Differentiation of Eye Pigments in Drosophila as Studied by Transplantation // Genetics. 1936. № 21. P. 225–247.
Genetic Control of Biochemical Reactions in Neurospora // National Academy of Sciences. 1941. № 27. P. 499–505.

Література

Horowitz N. H. George Wells Beadle // Biographical Memoirs : in 92 vol. Washington : The National Academies Press, 1990. Vol. 59. P. 26–53. URL: https://nap.nationalacademies.org/read/1652/chapter/4#27
Horowitz N. H. George Wells Beadle (1903–1989) // Genetics. 1990. Vol. 124. Is. 1. P. 1–6.
Geneticists. New York : Cavendish Square, 2014. 140 p.
George Beadle. Facts // The Nobel Prize. URL: https://www.nobelprize.org/prizes/medicine/1958/beadle/facts/

Автор

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бідл, Джордж Велс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бідл, Джордж Велс (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.10.2024