Буш, Джордж Герберт Вокер
.jpg)
|
Буш, Джордж Герберт Вокер (Bush, George Herbert Walker) | |
|---|---|
| Народження | 12.06.1924 |
| Місце народження | Мілтон |
| Смерть | 30.11.2018 |
| Місце смерті | Х'юстон |
| Місце поховання | Президентська бібліотека та музей Дж. Г. В. Буша |
| Alma mater | Єльський університет |
| Місце діяльності | Гарвардський університет, Колумбійський університет |
| Напрями діяльності | політика, державне управління |
Буш, Джордж Ге́рберт Во́кер (англ. Bush, George Herbert Walker; 12.06.1924, м. Мілтон, штат Массачусетс, США — 30.11.2018, м. Х’юстон, штат Техас, США) — громадсько-політичний і державний діяч, 41-й президент США (1989–1993), батько Дж. В. Буша.
Зміст
Життєпис
Під час Другої світової війни служив пілотом авіації ВМС США.
1948 закінчив Єльський університет зі ступенем бакалавра економіки.
До 1966 займався бізнесом у нафтовій промисловості Техасу.
Політичну кар'єру розпочав як член Палати представників Конгресу США (1966–1970). Згодом обіймав низку високих посад: був представником США в Організації Об’єднаних Націй (1971–1973), головою Національного комітету Республіканської партії США (1973–1974), керівником Відділу зв’язків США в КНР (1974–1975), директором ЦРУ (1976–1977), директором Ради з міжнародних відносин (1977–1979).
Віцепрезидент США у двох адміністраціях президента Р. Рейгана (1981–1989).
Діяльність
Зовнішня політика
1989 США провели операцію «Справедлива справа», застосувавши збройні сили з метою усунення від влади і арешту панамського диктатора М. Нор’єги (1934–2017; Панама).
За сприяння Білого дому 1989–1990 відбулося об’єднання Німеччини.
1990–1991 США очолили міжнародну коаліцію, яка розгромила іракське військове угруповання, котре вторглося на територію Кувейту (операція «Буря в пустелі»).
Вашингтон досяг нового рівня стосунків з Москвою, зокрема після саміту на Мальті (02–03.12.1990), де оголошено про припинення холодної війни, і підписання в липні 1991 Договору про скорочення стратегічних озброєнь (START-1). Прагнучи до закріплення перемоги США у холодній війні, Буш займав обережну позицію в період розпаду СРСР і виявляв прихильність до спроб М. Горбачова несиловими методами запобігти дезінтеграції країни.
1992 США, Канада і Мексика підписали угоду про Північноамериканську зону вільної торгівлі (англ. NAFTA).
Буш — один з ініціаторів визначення позиції Заходу щодо процесів розпаду СРСР і утворення на його території незалежних держав. Вважав, що у світовій історії розпочиналась нова епоха, започаткована поразкою світового комунізму. Новий світовий порядок мав означати таку систему міжнародних відносин, за котрої світ був би безпечніший, вільніший від загрози терору та послідовніший у досягненні справедливості. Політика Адміністрації Буша ґрунтувалася на тезі безальтернативності лідерства США в умовах нової структури міжнародних відносин.
Внутрішня політика
Ініціював заходи зі скорочення бюджетного дефіциту, успадкованого з часів Р. Рейгана (на 1990 — 220 трлн дол.). Під тиском демократичної політичної більшості в Конгресі порушив одну зі своїх головних передвиборних обіцянок і схвалив збільшення податків для багатьох платників.
Погіршення низки економічних показників, падіння популярності серед виборців, зокрема консервативних республіканців, унаслідок внутрішньої політики, а також невдоволення частини суспільства недостатньо рішучою зовнішньою політикою (наприклад, звинувачення в небажанні знищити режим С. Хусейна) ускладнили кампанію Буша з переобрання на посаду президента (1992).
Джордж Буш та Україна
Під час візиту до СРСР 01.08.1991 відвідав м. Київ. Під час виступу перед депутатами Верховної Ради УРСР закликав до вияву поміркованості в стосунках з Москвою та застеріг від проявів «самовбивчого націоналізму».
25.12.1991 США визнали незалежність України. Однак пріоритетом для Адміністрації Буша були американсько-російські відносини. Відстоював позицію щодо вивезення з України ядерних озброєнь колишнього СРСР. Після завершення президентського терміну підтримував розбудову американсько-українських відносин.
Визнання
Іменем Буша названо авіаносець ВМС США (клас «Німітц»), спущений на воду 10.01.2009.
Нагороджений Президентською медаллю Свободи (2011), Премією свободи імені Рональда Рейгана (2007).
Додатково
Архівні фонди, пов’язані з президентською діяльністю Буша, зберігають у Президентській бібліотеці й музеї Дж. Г. В. Буша, яка є основою спеціального освітньо-дослідницького комплексу, присвяченого 41-му президенту (Техаський університет А&М, м. Колледж-стейшн, штат Техас).
Твори
- A World Transformed. New York : Knopf, 1998. 587 p. (у співавт.)
- The China Diary of George H. W. Bush: The Making of a Global President. Princeton : Princeton University Press, 2008. 544 p. (у співавт.)
- All the Best, George Bush: My Life in Letters and Other Writings. New York : Scribner, 2014. 717 p.
Література
- Naftali T. George H. W. Bush: The 41 st President, 1989–1993. New York : Times Books, 2007. 201 p.
- Bush B. Barbara Bush: A Memoir. New York : Scribner, 2015. 608 p.
- Greene J. The Presidency of George H. W. Bush. Lawrence : University Press of Kansas, 2015. 377 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Грищенко Т. А. Буш, Джордж Герберт Вокер // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буш, Джордж Герберт Вокер (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.07.2025
