Буш, Венівар

Буш, Венівар (Bush, Vannevar)
Народження	11.03.1890
Місце народження	Еверетт
Смерть	30.06.1974
Місце смерті	Белмонт
Alma mater	Массачусетський технологічний інститут, Гарвардський університет
Місце діяльності	США
Напрями діяльності	електротехніка, інформаційні технології, громадська діяльність

Буш, Ве́нівар (англ. Bush, Vannevar; 11.03.1890, м. Еверетт, штат Массачусетс, США — 30.06.1974, м. Белмонт, там само) — інженер-електрик, винахідник, теоретик науки, один із ключових організаторів науково-технічної політики США.

Життєпис

Народився у сім’ї священника. 1892 родина переїхала до м. Челсі (штат Массачусетс), де 1909 Венівар закінчив школу і тоді ж вступив в Університет Тафтса (штат Массачусетс). 1913 отримав ступінь магістра. Для магістерської дисертації винайшов і запатентував контурний самописець, призначений для фіксування рельєфу місцевості. Працював електротехніком, викладав математику в Університеті Тафтса. Навчався на відділенні електротехніки Массачусетського технологічного інституту (МТІ). 2016 отримав ступінь доктора філософії одразу в двох закладах освіти — МТІ і Гарвардського університету.

Під час Першої світової війни працював у Національній науково-дослідній раді США (англ. National Research Council of the United States) над створенням засобів виявлення підводних човнів за збуренням магнітного поля Землі. Від 1919 працював у MТІ: обіймав посади професора, декана інженерного факультету, від 1932 — віцепрезидента інституту.

1922 став співзасновником компанії «Американ Епплаенс Компані» [ англ. «American Appliance Company»; від 2020 — Рейтіон Технолоджіс Корпорейшн (англ. «Raytheon Technologies Corporation») ], яка спеціалізувалася на електронних приладах і стала військово-промисловою корпорацією, одним із найбільших постачальників озброєння та військової техніки для Збройних сил США.

1939–1948 обіймав посаду президента Інституту Карнегі у м. Вашингтоні (англ. Carnegie Institution of Washington), де розвивав міждисциплінарні наукові програми та зміцнював роль інституту як незалежного наукового центру.

Під час Другої світової війни очолив (1940) Управління наукових досліджень і розробок США (англ. Office of Scientific Research and Development, OSRD).

Був одним із ініціаторів і наукових координаторів ранніх етапів так званого Мангеттенського проєкту — секретної науково-технічної програми США (1942–1946), спрямованої на створення ядерної зброї.

Після завершення Другої світової війни зосередився на формуванні довгострокової наукової політики США. У 1940-х — на початку 1950-х був радником президента США і федерального уряду з питань науки, оборони і технологій, зокрема у сфері ядерної політики та авіаційних досліджень. У 1950–1960-х залишався впливовим публічним інтелектуалом, публікував праці з філософії науки, технологій і демократії.

Діяльність

Ранні роботи Буша присвячені електричним колам, аналоговим обчисленням і методам моделювання складних інженерних систем. У 1920–1930-х створив диференційний аналізатор — один із перших аналогових обчислювальних пристроїв, який міг розв’язувати диференціальні рівняння.

На посаді директора OSRD координував масштабні державні програми у сферах радіолокації, авіаційної техніки, медицини воєнного часу, прикладної фізики і хімії.

У статті «Як ми можемо мислити» (англ. «As We May Think»), опублікованій у щомісячнику «Атлантик Монтлі» (англ. «The Atlantic Monthly»; «Атлантичний вісник», Бостон, 1945), запропонував концепцію «мемекс» (англ. «memex») — персонального інформаційного пристрою для збереження документів і створення асоціативних зв’язків між ними. Хоча концепція не була реалізована технічно, ідеї асоціативного пошуку, нелінійного структурування інформації, персональних знаннєвих архівів стали інтелектуальною основою для розвитку гіпертексту, комп’ютерних мереж та Інтернету.

У доповіді Федеральному уряду США «Наука, безмежний простір» (англ. «Science, the Endless Frontier»; 1945) обґрунтував необхідність постійної державної підтримки фундаментальних досліджень у мирний час. Праця мала вирішальний вплив на створення Національного наукового фонду США (англ. National Science Foundation) і формування сучасної моделі фінансування науки.

Буш — один із провідних наукових координаторів США, який вплинув на діяльність Національної консультативної ради з повітроплавання (англ. National Research Council of the United States; від 1958 — Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору, НАСА), сприяючи інтеграції авіаційних досліджень у загальнонаціональну оборонну та науково-технічну політику.

Відзнаки

Національна наукова рада США (англ. National Science Board) запровадила (1980) щорічну премію Венівара Буша (англ. Vannevar Bush Award) за видатний внесок у розвиток науки, техніки та служіння суспільству.

Праці

As We May Think // The Atlantic Monthly. 1945. Vol. 176, № 1. P. 101–108.
Science, the Endless Frontier. Washington : United States Government Printing Office, 1945. 220 p.
Modern Arms and Free Men : A Discussion of the Role of Science in Preserving Democracy. New York : Simon and Schuster, 1949. 273 p.
Як ми можемо мислити / [Пер. з англ. Л. Костенка] // Питання філософії науки і техніки : зб. наук. праць. Київ, 2000. С. 112–124.
The Essential Writings of Vannevar Bush / Edited by G. P. Zachary. New York : Columbia University Press, 2022. 392 p.

Література

Nyce J. M., Kahn P. From Memex to Hypertext : Vannevar Bush and the Mind’s Machine. Boston : Academic Press, 1991. 367 p.
Zachary G. P. Endless Frontier : Vannevar Bush, Engineer of the American Century. New York : Free Press, 1997. 518 p.
Морзе Н. В. Інформаційні системи та мережі. Київ : Видавнича група «BHV», 2008. 320 с.
Жалдак М. І. Інформаційні технології та гіпертекст : історичні витоки і сучасні концепції // Інформаційні технології в освіті. 2010. № 6. С. 5–14.
Карпенко О. М. Філософія інформації та наука ХХ століття // Філософська думка. 2012. № 4. С. 78–89.

Автор ВУЕ

Ю. Ю. Торопчинов

Покликання на цю статтю: Торопчинов Ю. Ю. Буш, Венівар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буш, Венівар (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.03.2026