Бутенко, Зоя Андріївна

Буте́нко, Зо́я Андрі́ївна (01.09.1928, с. Багата Чернещина, тепер Берестинського району Харківської області, Україна — 21.04.2001, м. Київ, Україна; похована на Байковому кладовищі) — патофізіолог, онколог, академік НАН України (з 1990), лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки (1981), заслужений діяч науки і техніки України (1998), фундаторка наукової школи онкогематологів в Україні. Сестра Г. А. Бутенка.

Бутенко, Зоя Андріївна
Народження	01.09.1928
Місце народження	Багата Чернещина
Смерть	21.04.2001
Місце смерті	Київ
Місце поховання	Байкове кладовище
Alma mater	Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	медичні науки

Життєпис

Походила з родини педагога й директора школи та фахівчині в галузі сільської медицини.

У 1944 (під час евакуації у часи Другої світової війни) вступила на лікувальний факультет Молотовського медичного інституту (тепер Пермський державний медичний університет імені академіка Є. А. Вагнера, РФ). Після повернення в м. Київ перейшла (1947) на 4-й курс лікувального факультету Київського медичного інституту (тепер Національний медичний університет імені О. О. Богомольця), який закінчила 1949.

У жовтні того самого року вступила до аспірантури кафедри патологічної фізіології Київського інституту вдосконалення лікарів (тепер Національний університет охорони здоров’я України імені Платона Шупика), вела наукову роботу під наставництвом Р. Кавецького. Працювала на цій кафедрі: асистент (з 1952), доцент (1958–1961). Захистила кандидатську дисертацію «До етіології та патогенезу експериментального лейкозу» (1954).

Подальша професійна та наукова діяльність (1961–2001) були пов’язані з новозаснованим Інститутом експериментальної і клінічної онкології МОЗ УРСР (з 1971 — Інститут проблем онкології АН УРСР, з 1978 — присвоєно ім’я Р. Є Кавецького, з 1990 — Інститут проблем онкології та радіобіології України, з 1991 — Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України). Очолювала (1961–1971) першу в Україні діагностичну лабораторію з вивчення етіології й патогенезу лейкозу в структурі Інституту. Стажувалася у Франції (1967). У 1969 дослідниці було присуджено науковий ступінь доктора медичних наук (дисертація «Роль рибонуклеїнової кислоти у розвитку лейкозу»), а 1970 — звання професора. Від 1971 — завідувачка відділу молекулярних механізмів канцеро- і лейкозогенезу.

У 1970-х брала участь у міжнародних форумах з проблем гемобластозів, зокрема в Італії, Шотландії, Румунії, США. Одна з головних організаторів Першого Міжнародного симпозіуму «Роль стовбурових клітин у лейкозо- та канцерогенезі» в м. Києві (1977).

Член-кореспондент АН УРСР (з 1978). Академік АН УРСР (з 1990, тепер Національна академія наук України) за спеціальністю «експериментальна онкологія».

Наукова діяльність

Чільна представниця школи онкологів-патофізіологів, створеної академіками О. О. Богомольцем і Р. Є. Кавецьким.

Царина наукових досліджень: клітинні та молекулярні механізми вірусного і радіаційного лейкозогенезу і злоякісних лімфом. Доклала значний внесок у створення клонально-селекційної концепції канцеро- та лейкозогенезу. Вперше зʼясувала роль рибонуклеїнової кислоти (РНК) у злоякісному перетворенні клітин крові, продемонструвала лейкемогенну дію РНК, виділеної з лейкозних клітин. Досліджувала цитохімічні й біологічні властивості лейкозних клітин, приділяла багато уваги пошуку та застосуванню ефективних індукторів їхнього диференціювання. Вивчала структурні та функціональні порушення геному, асоційовані з лейкозогенезом.

Засновниця нового напряму в онкології — вивчення ролі стовбурових клітин при лейкозі.

Під керівництвом З. Бутенко проведено комплекс робіт із вивчення несприятливого впливу радіації на організм людини, зокрема на лейкоцити крові.

На основі її досліджень впроваджено в практику нові методи молекулярної діагностики лейкозу та злоякісних лімфом, а також принципи патогенетичної терапії (зокрема для лікування потерпілих від Чорнобильської ядерної катастрофи 1986).

Авторка й співавторка близько 300 наукових публікацій, зокрема 11 монографій і посібників. Серед наукових праць: «Роль РНК в злоякісній трансформації клітин при лейкозі» (1972, у співавт.), «Цитохімія та електронна мікроскопія клітин крові і кровотворних органів» (1974, у співавт.), «Механізми лейкозогенезу» (1975), «Стовбурові кровотворні клітини і лейкоз» (1978), «Лейкозні клітини: походження, ультраструктура, диференціювання» (1984, у співавт.), «Клонально-селекційна концепція зростання пухлин» (1987, у співавт.) та ін.

Входила до складу редколегій журналів «Доповіді Національної академії наук України», «Експериментальна онкологія» (рос. «Экспериментальная онкология», з 2000 — «Experimental Oncology»), «Онкологія» (з 1999).

Започаткувала наукову школу онкогематологів в Україні (близько 30 докторів і кандидатів наук). 3. Бутенко та її учні особливо плідно працювали над розв’язанням питань молекулярної лейкозології.

Вела науково-експертну діяльність, входила до складу експертної ради ВАК України, була головою спеціалізованої вченої ради з онкології та радіобіології.

Нагороди та визнання

Державну премію УРСР в галузі науки і техніки (1981) здобула у складі групи науковців «за дослідження механізмів, встановлення деяких закономірностей перетворення нормальних тканин на пухлинні та формування протипухлинної резистентності організму».

Лауреатка премії імені О. Богомольця АН УРСР (1981) за монографію «Стовбурові кровотворні клітини і лейкоз».

Обрана членом Європейської асоціації онкологів і гематологів (з 1989).

Книга спогадів про акад. З. Бутенко вийшла в серії «Пам’яті видатних вчених онкологів України» (2005).

На будівлі Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України встановлено меморіальну дошку. На честь ученої названа вулиця у м. Києві (2024).

Праці

Цитохимия и электронная микроскопия клеток крови и кроветворных органов. Киев : Наукова думка, 1974. 247 с. (у співавт.)
Механизмы лейкозогенеза. Киев : Наукова думка, 1975. 219 с.
Стволовые кроветворные клетки и лейкоз. Киев: Наукова думка, 1978. 182 с.
Проблемы канцерогенеза и антиканцерогенеза. Киев : Наукова думка, 1979. 463 с. (у співавт.).
Лейкозные клетки. Происхождение, ультраструктура, дифференцировка. Киев : Наукова думка, 1984. 216 с. (у співавт.).
Стволовые клетки и опухолевый рост. Киев : Наукова думка, 1985. 255 с. (у співавт.).

Література

Пам'яті З. А. Бутенко [некролог] // Вісник Національної академії наук України. 2001. № 8. С. 71–72. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2001_8_18
Зоя Андріївна Бутенко: біобібліогр. до 75-річчя / Уклад. П. М. Шкатура. Київ : Наукова думка, 2003. 84 с.
Пам’яті Зої Андріївни Бутенко (1928–2001) // Біополімери і клітина. 2003. Т. 19. № 4. С. 386. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/6b266783-1298-45d2-98e3-592b326faa13/content
Академик Зоя Андреевна Бутенко в воспоминаниях близких, друзей, учеников / Отв. ред. Д. Ф. Глузман. Киев : Книга плюс, 2005. 111 с.
Величко В. Натхненна високим покликанням: життєве і наукове кредо академіка Зої Бутенко // Вісник Національної академії наук України. 2010. № 11. С. 53–56.
Виленский Ю. Магистраль Зои Бутенко // Здоров’я України. 2011. Лютий. С. 36–37. URL: https://www.iepor.site/wp-content/uploads/2023/01/butenko-2011-02-00_36_37-1.pdf

Автор ВУЕ

А. А. Кот

Покликання на цю статтю: Кот А. А. Бутенко, Зоя Андріївна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бутенко, Зоя Андріївна (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.03.2026