Бурноніт

Бурноні́т — [ від прізвища мінералога Ж. Л. Бурнона (фр. Bournon) ] — мінерал класу складних сульфідів (сульфосолей).

Руда свинцю, міді і стибію.

Бурноніт
Клас мінералу	сульфіди
Колір	темно-сірий
Сингонія	ромбічна
Твердість	3, 0–3, 5
Блиск	металічний
Прозорість	непрозорий
Густина	5, 7–5, 9 г/см³
Особливі характеристики	крихкий, діелектрик

Історична довідка

Уперше виявив як руду стибію 1797 у графстві Корнуолл (Англія) член Лондонського королівського товариства Ф. Рашлей (1729–1811; Велика Британія). Описав 1804 мінералог Ж. Л. Бурнон (1751–1825; Франція). 1813 мінерал названо на його честь.

Характеристика

Хімічна формула: CuPbSbS₃. Вміст (%): Pb — 42,5 %, Cu — 13 %, Sb — 24,7 %, S — 19,8 %; домішки Fe, Ag, Zn, Mn, Ni, Bi, As.

Сингонія ромбічна. Колір темно-сірий, непрозорий. Блиск металічний, спайність недосконала по (010). Густина 5,7–5,9 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 3,0—3,5. Діелектрик, крихкий, розчинний в азотній кислоті.

Бурноніт — гідротермальний мінерал, спостерігається в асоціації з бляклими рудами, галенітом, піритом, халькопіритом, сфалеритом, джемсонітом і буланжеритом. При вивітрюванні бурноніту утворюються церусит, малахіт і стибієві охри.

Різновиди

бурноніт арсеновий (різновид бурноніту з умістом As₂O₅ до 3,5 %);
бурноніт нікелистий (застаріла назва ульманіту).

Поширення

Один з найбільш поширених мінералів класу сульфосолей. Родовища відомі в Європі (Чехія, Німеччина), країнах Середньої Азії, Росії (на Забайкаллі), Австралії, Південній Америці (Чилі, Перу, Болівія).

В Україні — Єсаулівське родовище на Нагольному кряжі, Луганська область.

Література

Bournon J. L. Description of a Triple Sulphuret, of Lead, Antimony and Copper, from Cornwall; With Some Observations upon the Various Modes of Attraction which Influence the formation of Mineral Substances, and upon the Different Kinds of Sulphuret of Copper // Philosophical Transactions of the Royal Society of London. 1804. Vol. 94. P. 30–62.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Шамозит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Бурноніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Севастопольский Музей камня. URL: https://www.sevstone.ru/collection/all/mineraly-ukrainy/all/2032/

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бурноніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бурноніт (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.07.2021