Бурак, Ярослав Йосипович

Бура́к, Яросла́в Йо́сипович (15.03.1931, с. Фільварки, тепер с. Підгороднє Золочівського району Львівської області, Україна — 15.06.2011, м. Львів, Україна) – фізик, член-кореспондент НАН України (з 1985), член Наукового товариства імені Шевченка (з 1992), заслужений діяч науки УРСР (з 1982), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1975).

Бурак, Ярослав Йосипович
Народження	15.03.1931
Місце народження	Підгороднє
Смерть	15.06.2011
Місце смерті	Львів
Місце поховання	Личаківський цвинтар
Alma mater	Львівський національний університет імені Івана Франка
Напрями діяльності	механіка деформівного твердого тіла, теорія пружності, термомеханіка, математичне моделювання складних систем, проблеми міцності та руйнування матеріалів

Життєпис

Народився у селянській сім’ї. Закінчив із відзнакою фізико-математичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1953; тепер Львівський національний університет імені Івана Франка) за спеціальністю «механіка». Відтоді працював в Інституті машинознавства й автоматики АН УРСР (тепер Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка НАН України) у м. Львові: інженер лабораторії фотопружності (1953–1955), молодший науковий співробітник (1958–1960), старший науковий співробітник (1960–1969), завідувач відділу теорії фізико-механічних полів (1969–1973).

Навчався в аспірантурі Львівського політехнічного інституту (1955–1958; теперНаціональний університет «Львівська політехніка») за спеціальністю «опір матеріалів». За результатами досліджень класичних моделей деформування призматичних стрижнів в умовах поперечного згину у 1960 захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук.

Від 1973 працював в Інституті прикладної математики і механіки (тепер Інститут прикладних проблем механіки і математики імені Я. С. Підстригача НАН України, ІППММ): завідувач відділу моделювання статичних і динамічних процесів у деформівних середовищах, заступник директора з наукової роботи (1973–1995), радник дирекції, завідувач Центру математичного моделювання (1995–2011). Паралельно вів викладацьку діяльність, був професором кафедри прикладної математики у Національному університеті «Львівська політехніка» та кафедри математичного моделювання Львівського університету.

Член Європейського механічного товариства, Президії Національного комітету з теоретичної та прикладної механіки України, редколегій наукових журналів «Фізико-хімічна механіка матеріалів» (Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка НАН України) та «Математичні методи та фізико-механічні поля» (ІППММ).

Похований на Личаківському цвинтарі.

Наукова діяльність

Науковий доробок Бурака становить 11 наукових монографій, близько 400 інших наукових публікацій, 5 авторських свідоцтв про винаходи, зокрема за розробку оптимальних режимів зонального відпускання зварних швів у конструкціях оболонкового типу. Наукові праці вченого присвячені теорії та методам кількісного дослідження й оптимізації фізико-механічних полів в електропровідних і напівпровідних тілах. Наукові напрями досліджень: механіка деформівного твердого тіла, теорія пружності, термомеханіка, математичне моделювання складних систем, проблеми міцності та руйнування матеріалів.

Вивчав шляхи побудови математичних моделей і методів оптимізації фізико-математичних процесів у механічних системах із розподіленими параметрами, режими та схеми раціонального зовнішнього навантаження тонкостінних конструкцій і приладів, розвинув теорію локально градієнтних термомеханічних систем.

Спільно із Я. Підстригачем розробив методи побудови особливих розв’язків динамічних задач теорії пружності та термопружності для зосереджених рухомих і нерухомих силових навантажень з урахуванням їхньої мультипольної структури. Запропоновані математичні підходи надалі було використано для дослідження напружено-деформованого стану твердого тіла, зокрема, релаксації механічних напружень в околі крайової дислокації Паєрлса у зв’язку з утворенням атмосфери Коттрелла.

Від другої половини 1960-х працював над побудовою фізико-математичних моделей діелектричних та електропровідних неферомагнітних пружних тіл.

Необхідність розв’язування інженерних задач, пов’язаних з дослідженням температурних полів і напружень під час індукційної термообробки, привела Бурака до створення теорії та методів термомеханіки електропровідних тіл, які перебувають під дією зовнішніх усталених і квазіусталених електромагнітних полів. Було розроблено ефективні методи і розрахункові схеми визначення й оптимізації напружено-деформованого стану елементів конструкцій та приладів стосовно конкретних умов індукційної термообробки. Подальша оптимізація полягала у розробці теоретичних основ раціональних технологій термообробки для виготовлення електровакуумних та електроннопроменевих приладів, а також заварювання дефектів та під’єднання відводів на діючих магістральних нафтопроводах.

Сформував новий науковий напрям — енергетичний підхід у механіці деформівних систем і теорії континууму. Розробив загальні методи побудови визначальних співвідношень термомеханіки з урахуванням локальних ефектів масопереносу та електромагнітних явищ. Обґрунтував варіаційні принципи та методи розв’язання крайових задач термопружності і пластичності. Дослідив питання оптимізації та керування напруженим станом конструкційних елементів в умовах теплових впливів.

Методи, розроблені Бураком, сьогодні використовують для моделювання процесів у нанотехнологіях, розрахунках новітніх композитних матеріалів (див. Композит), системах контролю за станом критичної інфраструктури. Дослідження Бурака змінили підходи до розуміння фізико-механічних процесів у складних середовищах.

Засновник наукової школи з термомеханіки нелінійних систем та енергетичних методів у механіці деформівного тіла. Під його керівництвом захищено 8 докторських і 45 кандидатських дисертацій.

Нагороди та визнання

Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1975), премії АН УРСР імені О. М. Динника (1983), премії НАН України імені М. М. Крилова (1999).

Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, пам’ятною медаллю «80 років НАН України» (1998).

Праці

Деякі задачі кручення та згину призматичних стержнів. Київ : Видавництво АН УРСР, 1959. 112 с.
Термомеханіка неферомагнітних електропровідних тіл при дії імпульсних електромагнітних полів. Київ : Наукова думка, 1970. 164 с.
Термомеханіка тіл за дії електромагнітних полів. Київ : Наукова думка, 1977. 264 с. (у співавт.).
Термоупругость электропроводных тел. Киев : Наукова думка, 1977. 264 с. (у співавт.).
Фізико-механічні процеси в електропровідних тілах. Київ : Наукова думка, 1978. 263 с. (у співавт.).
Оптимизация нагрева оболочек и пластин. Київ : Наукова думка, 1979. 264 с. (у співавт.).
Магнитотермоупругость электропроводных тел. Київ : Наукова думка, 1982. 264 с. (у співавт.).
Физико-механические поля в полупроводниках: Математические основы теории. Київ : Наукова думка, 1987. 264 с. (у співавт.).
Математичні моделі нелінійної термомеханіки. Київ : Наукова думка, 1990. 264 с. (у співавт.).
Математичні моделі термомеханіки. Київ : Наукова думка, 1993. 197 с. (у співавт.).
Оптимізація нагріву тіл з врахуванням обмежень на температурні напруження. Львів : ІППММ НАН України, 1995. 144 с. (у співавт.).
Фізико-математичне моделювання складних систем. Львів : Світ, 2004. 264 с. (у співавт.).
Енергетичні принципи в механіці деформівних тіл. Львів : Наутілус, 2006. 264 с. (у співавт.).
Моделювання та оптимізація в термомеханіці електропровідних неоднорідних тіл : у 5 т. Київ : Наукова думка, 2006–2010. 1560 с. (у співавт.).
Аналітична механіка локально навантажених оболонок / Національний університет «Львівська політехніка». Львів : Інтелект-Захід, 2007. 240 с. (у співавт.).
Енергетичне обґрунтування теорії пружності : монографія. Львів : Сполом, 2010. 180 с.

Література

Ярослав Йосипович Буряк : біобібліографічний покажчик / НАН України, Ін-т приклад. проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача. Львів : ІППММ НАН України, 1996. 36 с.
Ярослав Йосипович Буряк : біобібліографічний покажчик / Уклад. О. Ю. Чернуха ; Ін-т приклад. проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України. Львів, 2001. 64 с.
70-річчя члена-кореспондента НАН України Я. Й. Бурака // Вісник НАН України. 2001. № 1. С. 69–70.
Кіт Г., Кушнір Р., Чапля Є., Гачкевич О. Ярослав Йосипович Буряк — видатний учений, організатор науки, громадський діяч // Фізико-математичне моделювання та інформаційні технології. 2006. Вип. 3. С. 238–241.
Бурак Ярослав Йосипович. Біографія / Національна академія наук України. 2011. URL : https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000001527
Бурак Ярослав Йосипович // Золочів.нет. 2011. URL : https://zolochiv.net/burak-yaroslav-josypovych/
Кушнір Р. М. Пам’яті вчителя. Ярослав Йосипович Бурак (1931–2011) // Математичні методи та фізико-механічні поля. 2011. Т. 54. № 4. С. 7–9.
Ярослав Йосипович Бурак (15.03.1931–15.06.2011) // Сучасні проблеми термомеханіки–2021 : матеріали міжнар. наук. конф., 15–17 верес. 2021 р., Львів, Україна. С. 15–16. URL : http://iapmm.lviv.ua/cpt2021/materials/C01.00b.pdf

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Огірко І. В., Тимочко М. Д. Бурак, Ярослав Йосипович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бурак, Ярослав Йосипович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.09.2026