Буллок, Сандра Аннетт

Бу́ллок, Са́ндра Анне́тт (Баллок; англ. Bullock, Sandra Annette; 26.07.1964, округ Арлінгтон, штат Вірджинія, США) — актриса, продюсер, лауреат премії «Оскар».

Буллок, Сандра Аннетт (Bullock, Sandra Annette)
Народження	26.07.1964
Місце народження	Арлінгтон
Місце діяльності	США
Напрями діяльності	кіномистецтво

Відзнаки
Премії	Оскар, Золотий глобус, Гільдії кіноакторів, Сатурн

Життєпис

Народилась у сім’ї американського військового (був також викладачем вокалу) та німецької оперної співачки. У дитинстві та юності жила в містах Нюрнберзі (Німеччина), Відні та Зальцбурзі (Австрія). У дитинстві вивчала балет і вокал, виконувала невеликі ролі в оперних постановках, де співала її матір. У м. Нюрнберзі співала в дитячому хорі у Державному театрі Нюрнберга. Закінчила середню школу Вашингтон-Ліберті в окрузі Арлінгтоні (1982), Східно-Каролінський університет у м. Грінвіллі зі ступенем бакалавра образотворчого мистецтва зі спеціальності драматургія (1987). На останньому курсі навесні 1986 переїхала до м. Нью-Йорку, де навчалась у театральній школі Нейбегед Плейгуд (англ. Neighborhood Playhouse School of theTheatre).

Творчість

Дебютувала в кіно у ролі Лізи Едвардс у бойовику «Кат» (1987, режисер Дж. К. Інгвордсен).

Виконала роль доньки у позабродвейській постановці п’єси Л. Кетрона «В одну мить» («No Time Flat»; 19.04–24.05.1988, режисер П. Мелоні) у театрі Майстерня мистецького фонду виконавців (англ. Workshop of the players art foundation).

Після схвальних відгуків критиків за гру у виставі була запрошена на роль Кейт Мейсон, жінки, прикутої до інвалідного візка, у фантастичному бойовику-телесеріалі «Біонічні протистояння: чоловік за шість мільйонів доларів і біонічна жінка» (1989, режисер А. Дж. Леві) та отримала пропозиції зіграти низку ролей другого плану в кількох фільмах.

Першу головну роль учениці приватної школи Девлін Моран зіграла у фільмі «Хто стріляв у Пета?» (1989, режисер Р. Брукс) — романтичній комедії про дорослішання наприкінці 1950-х групи підлітків, яким доводиться боротися з расовою дискримінацією у своїй школі. На початку 1990-х Буллок знялася у ролях біолога Діани Ферроу в мелодрамі «Любовний напій № 9» (1992, режисер Д. Лаунер), Лінди Лу Лінден у мелодрамі «Те, що називають коханням» (1993, режисер П. Богданович) та Аліси Ротман у пригодницькій драмі «Вогонь на Амазонці» (1993, режисер Л. Льоса).

У фантастичному бойовику «Руйнівник» (1993, режисер М. Брамбілла) Буллок зіграла головну роль лейтенанта з майбутнього Леніни Гакслі. У фільмі грали також С. Е. Сталлоне, В. Т. Снайпс (нар. 1962; США), Н. Б. Готорн (1929–2001; Велика Британія). Хоча фільм не мав успіху в прокаті, кінокритики відмітили акторську гру Буллок.

Прорив у кар’єрі акторки відбувся завдяки зйомкам у трилері «Швидкість» (1994, режисер Я. де Бонт) у головній ролі Енні Портер, пасажирки міського автобусу. Фільм розповідає про молодого поліцейського, роль якого виконував К.Ч. Рівз (нар. 1964; Ліван). Головному персонажу необхідно запобігти вибуху радіокерованої бомби, що здетонує у разі зменшення швидкості транспорту нижче 80 км/год. У 1996 за роль Люсі Модерац у романтичній комедії «Поки ти спав» (1995, режисер Дж. Тартелтауб) Буллок номіновано на премію «Золотий глобус».

В юридичному трилері «Час вбивати» (1996, режисер Дж. Шумахер) за однойменним романом Дж. Р. Грішема (нар. 1955; США) зіграла роль юриста Елен Рорк. Фільм розповідає історію афроамериканця, обвинуваченого в убивстві двох білих чоловіків, які зґвалтували його десятирічну доньку. Заснувала власну кіно- і телевізійну продюсерську компанію «Фортіс філмс» (англ. «Fortis Films»; 1995) зі штаб-квартирами у м. Остіні (штат Техас) та Західному Голлівуді (штат Каліфорнія). Серед фільмів компанії: мелодрама «Проблиски надії» (1998, режисер Ф. Вітакер); містична романтична комедія «Практична магія» (1998, режисер Г. Данн; у фільмі грала, зокрема, Н. М. Кідман); комедійний бойовик «Міс конгеніальність» (2000, режисер Д. Петрі), що став касовим хітом. За роль Грейсі Гайт — спеціальної агентки ФБР, яка бере участь у конкурсі краси «Міс Сполучені Штати» під прикриттям, Буллок номіновано на премію «Золотий глобус» в категорії «найкраща акторка комедії чи мюзиклу» (2001).

Знялася в кількох успішних романтичних комедіях: у ролі юриста Люсі Келсон у фільмі «Кохання з повідомленням» (2002, режисер М. Лоуренс), у ролі лікаря Кейт Форстер у стрічці «Будинок біля озера» (2006, режисер А. Агресті) у дуеті з К. Ч. Рівзом і у головній ролі редактора Маргарет Тейт у фільмі «Пропозиція» (2009, режисер Е. Флетчер) у парі з Р. Р. Рейнольдсом (нар. 1976; Канада). Продовжуючи працювати не лише у комедійному жанрі, зіграла роль дизайнера та бізнес-леді Лі Енн Туогі у напівбіографічній спортивній драмі «Невидима сторона» (2009, режисер Дж. Лі Гінок). У стрічці йдеться про історію Майкла Оере — гравця американського футболу.

2013 знялась у двох різножанрових фільмах. У кримінальній комедії «Озброєні і небезпечні» виконала роль спеціальної агентки ФБР Сари Ешберн. У фантастичній драмі «Гравітація» (оповідає про двох астронавтів, які намагаються вижити у відкритому космосі після руйнування спейс шаттлу) — роль астронавтки-дослідниці Раян Стоун. Напарником у стрічці став Д. Т. Клуні. На 86-й церемонії вручення премії «Оскар» Буллок отримала за цю роль номінацію «найкраща актриса». Критики оцінили її як найсильнішу роль в кар’єрі актриси.

Серед ролей Буллок: крадійка ювелірних прикрас Деббі Оушен у кримінальній комедії «Вісім подруг Оушена» (2018, режисер Г. Росс); Мелорі, матір, яка рятує власних дітей, у постапокаліптичному фільмі жахів «Пташиний короб» (2018, режисер С. Бір); Рут Слейтер, колишня ув’язнена, яка намагається адаптуватися у соціумі після відбування покарання терміном у двадцять років, у драматичному фільмі «Непрощенна» (2021, режисер Н. Фінгштайдт); письменниця Лоретта Сейдж у пригодницькому фільмі «Загублене місто» (2022, режисери Аарон Ні та Адам Ні), Марія Бітл, бос злочинців, у бойовику «Швидкісний поїзд» (2022, режисер Д. Літч).

Окрім зйомок у фільмах, Буллок озвучила роль лиходійки Скарлет Противсіх в анімаційній комедії «Посіпаки» (2015, режисери П. Коффін, К. Балда).

Нагороди

За свою кар’єру удостоєна 76 нагород і премій. Лауреат премій «Оскар», «Золотий глобус» і Гільдії кіноакторів (усі три — 2010) у номінації «найкраща жіноча роль» за фільм «Невидима сторона»; премії «Сатурн» Академії наукової фантастики, фентезі та фільмів жахів (1995, 2014) у номінації «за найкращу жіночу роль» у фільмах «Швидкість» і «Гравітація»; Американської комедійної премії (2001) за роль у фільмі «Міс конгеніальність» та інших.

Удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави (2005). За версією журналу «Тайм 100» («Time 100») визнана однією з найвпливовіших жінок у світі (2010), а за версією журналу «Піпл» («People») — найкрасивішою жінкою світу (2015).

Додатково

Має двох всиновлених дітей. Вільно володіє німецькою мовою.

Багаторазово робила пожертви до Американського Червоного хреста у розмірі 1 млн доларів.

Відома як власниця ресторанів «Бесс Бістро» (англ. «Bess Bistro»; 2006–2020) та «Велтонс, фенсі енд стейпл» («Walton’s Fancy and Staple»; з 2009), обидва — у м. Остіні (штат Техас).

Література

Franks C. Sandra Bullock 227 Success Facts — Everything you Need to Know About Sandra Bullock. [W. p.] : Emereo Publishing, 2014. 260 р.
Tapert St. Best Actress: The History of Oscar-Winning Women. New Brunswick : Rutgers University Press, 2020. 504 p.
Jewel S. Sandra Annette Bullock: The Inspiring Life and Legacy of Miss Congeniality and Hollywood Icon. [W. p.] : Edicion Kindle, 2023. 192 p.
Sandra Bullock // Hollywood Walk of Fame. URL: https://walkoffame.com/sandra-bullock/#:~:text=Bullock%20attended%20Washington-Lee%20High,University%20in%20Greenville,%20North%20Carolina
Sandra Bullock // National Today. URL: https://nationaltoday.com/birthday/sandra-bullock/
Sandra Bullock. Biography // IMDb. URL: https://www.imdb.com/name/nm0000113/bio/

Автор ВУЕ

І. П. Волинець

Покликання на цю статтю: Волинець І. П. Буллок, Сандра Аннетт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буллок, Сандра Аннетт (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.06.2024