Будапештська операція 1944–1945

Штурмові загони Червоної армії
на вулицях м. Будапешт

Будапе́штська опера́ція 1944–1945 — стратегічна наступальна операція військ Другогo Українського фронту і частини сил Третьогo Українського фронту спільно з Дунайською військовою флотилією у Другій світовій війні, проведена 29.10.1944–13.02.1945 з метою розгромити нацистські війська в Угорщині і позбавити Третій Райх країни-союзниці.

Сили та плани сторін

Війська 2-го Українського фронту (командувач — маршал Радянського Союзу Р. Малиновський) у складі 7-ї гвардійської армії; 27-ї, 40-ї, 46-ї, 53-ї армій; 6-ї гвардійської танкової армії; 5-ї повітряної армії; румунських 1-ї й 4-ї піхотних армій; 2-ї кінно-механізованої групи; 18-го танкового корпусу (з 04.11.1944); 2-го і 4-го гвардійських механізованих корпусів; румунського 1-го армійського корпусу (вcьогo 760 тис. осіб., 9 тис. гармат і мінометів, 868 танків і самохідних артилерійських установок, 1300 бойових літаків) мали завдання перейти в наступ у межиріччі річок Тиса і Дунай і завдати вирішального удару по будапештському угрупованню противника, оволодівши м. Будапештом. Їм протидіяла німецька гpупа армій «Південь» [генерал-полковник Й. Фріснер (1892–1971; тепер Німеччина), із 23.12.1944 — генерал піхоти О. Велер (1894–1987; тепер Німеччина)] у складі німецьких 6-ї та 8-ї армій; угорських 2-ї, 3-ї та частини сил 1-ї армій; 4-го повітряного флоту і частини угорських повітряних сил. Загальна чисельність цих сил нараховувала 510 тис. осіб, на озброєнні вони мали 4150 гармат і мінометів, 790 танків і штурмових гармат, 500 бойових літаків.

Хід та етапи операції

29.10.1944 війська 2-гo Українського фронту перейшли в наступ, завдавши раптового удару. Механізовані корпуси вже 02.11.1944 були в 15 км від Будапешту, проте вийти до нього і оволодіти містом не вдалося. Друга спроба оволодіння столицею Угорщини, яку війська фронту розпочали 05.12.1944, мала лише частковий успіх — війська вийшли до р. Дунай на північ і на північний захід від Будапешту, відрізавши шляхи будапештському угрупованню противника на північ. Із 20.12.1944 до виконання завдання з розгрому ворога й оволодіння Будапештом залучили 4-у гвардійську армію, 57-у армію і авіацію 17-ї повітряної армії 3-гo Українського фронту [командувач — маршал СРСР Ф. Толбухін (1894–1949; тепер РФ)]. Війська фронтів зʼєднались 26.12.1944 у районі м. Естергому, завершивши оточення будапештського угруповання (до 10 дивізій, 183 тис. осіб). Сильними контрударами противник намагався прорвати кільце оточення, однак мав лише частковий успіх. У подальшому запеклий опір оточеного угруповання було подолано, 13.02.1945 взято Будапешт.

Наслідки операції

Штурм м. Будапешта став однією з найтриваліших і найкровопролитніших баталій Другої світової війни. Втрати німецьких і угорських військ склали 125 тис. осіб, із них близько 100 тис. безповоротні — 48 тис. загиблими і 51 тис. взятими у полон; втрати Червоної армії — понад 320 тис. осіб, зокрема 80 тис. безповоротні. У результаті операції Угорщину як останнього союзника Німеччини було виведено з війни. Німецьке командування прискорило виведення своїх військ із Югославії. У ході операції істотну допомогу наземним військам надали авіація і Дунайська військова флотилія.

Будапештська операція — один із прикладів переростання фронтової операції в стратегічну. Другий етап операції характеризувало широке застосування штурмових груп для подолання спротиву оборонців у великому місті.

Додатково

09.06.1945 указом Президії Верховної Ради СРСР засновано медаль «За взяття Будапешта», нею було нагороджено понад 350 тис. осіб.

Література

Guderian H. Erinnerungen eines Soldaten. Heidelberg : Kurt Vowinckel Verlag, 1951. 462 s.
Friesner H. Verlorene Schlachten. Bonn : Verl. W. Plesken, 1956. 468 s.
Ungváry K. Battle for Budapest : One Hundred Days in World War II / Trans. by L. Löb. London : I. B. Tauris, 2003. 366 p.
Пендзей І. Бойові дії Червоної Армії на території Угорщини під час Другої світової війни і звільнення її земель від гітлерівської окупації (23 вересня — листопад 1944 р.) // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Історія. Івано-Франківськ, 2014. Вип. 26. С. 75–82.
Fóris Á. «The Sacrificed Army» — The Hungarian 2nd Army Between Memory and History // Міжнародні зв’язки України : наукові пошуки і знахідки. 2021. Вип. 30. С. 304–324. URL : https://doi.org/10.15407/mzu2021.30.304

Автор ВУЕ

Р. І. Пилявець

Покликання на цю статтю: Пилявець Р. І. Будапештська операція 1944–1945 // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будапештська операція 1944–1945 (дата звернення: 11.10.2026).

Оприлюднено: 23.06.2026