Бугатті, Етторе

Бугатті, Етторе (Bugatti, Ettore)
Народження	15.09.1881
Місце народження	Мілан
Смерть	21.09.1947
Місце смерті	Париж
Місце діяльності	Франція, Італія
Напрями діяльності	автомобілебудування

Буга́тті, Етто́ре (італ. Bugatti, Ettore; 15.09.1881, м. Мілан, область Ломбардія, Італія — 21.09.1947, м. Париж, Франція) — конструктор автомобілів, підприємець, засновник автомобілебудівної компанії «Бугатті».

Брат скульптора Р. Бугатті.

Життєпис

Народився в мистецькій сім’ї. Батько — художник і дизайнер меблів. У підлітковому віці працював учнем-механіком у майстерні з виробництва велосипедів, де опановував конструювання та ремонт транспортних засобів.

Університетської освіти не здобув. Навчався у Технічній школі в м. Мілані, де отримав базову підготовку з механіки й технічного креслення. Перші конструкторські роботи створив наприкінці 1890-х.

На початку 20 ст. працював конструктором у різних автомобільних фірмах Європи, де займався розробленням нових моделей автомобілів і двигунів.

1909 заснував власне автомобільне підприємство в м. Мольсгаймі (тепер регіон Ельзас — Шампань — Арденни — Лотарингія, Франція).

Діяльність

Гоночний автомобіль Bugatti Type 35

Конструював легкі та технічно досконалі спортивні машини. Особливу славу здобули гоночні автомобілі марки «Бугатті» (італ. Bugatti), які відзначалися високою швидкістю, маневровістю та надійністю. Надавав значення як технічним характеристикам, так і зовнішньому вигляду автомобілів: пропорціям кузова, деталям двигуна, декоративним елементам. Найбільший успіх мала модель Bugatti Type 35 (1924): на ній здобуто понад тисячу перемог у міжнародних перегонах. Іншими важливими моделями були Bugatti Type 13, Bugatti Type 57 і престижний автомобіль екстракласу Bugatti Type 41 Royale.

Гіперкар Bugatti La Voiture Noire

Економічна криза 1930-х та події Другої світової війни викликали обмежений попит на дорогі спортивні автомобілі, що призвело до скорочення й занепаду виробництва. Після смерті Бугатті 1947 компанію очолив його син Роланд. Нові моделі не мали успіху, тому компанія втратила економічну стабільність. Випуск автомобілів припинено 1952. Марку відроджено наприкінці 20 ст.

Від 1998 належить концерну «Фольксваген Груп» (нім. Volkswagen Group).

Нагороди. Вшанування пам’яті

Кавалер ордена Почесного легіону (1938).

У м. Мольсгаймі створено музей та збережено історичну віллу родини Бугатті.

Конструкторські рішення Бугатті вплинули на розвиток спортивного автомобілебудування у світі.

Література

Partridge M. Bugatti Chiron : The Full Story of the World’s Fastest Car. London : Motorbooks, 2020. 192 p.
Wilson A. Bugatti Chiron : A Decade of Hyper Sports Cars. Minneapolis : Motorbooks, 2021. 208 p.
Vaucelle A. Bugatti : La renaissance d’une marque mythique. Paris : ETAI, 2023. 240 p.

Додатково

2019 на міжнародному автосалоні у м. Женеві було представлено ексклюзивний автомобіль (гіперкар) Bugatti La Voiture Noire (Чорний автомобіль Бугатті). Його створення приурочено до 110-річчя компанії «Бугатті». Є сучасною інтерпретацією автомобіля Bugatti Type 57 SC Atlantic (1937). Потужність 1 400 кінських сил; може розвивати швидкість до 400 км/год. Поєднує ретро-дизайн із передовими технологіями 21 ст. Проданий з аукціону (2022) за 16,7 млн євро. На 2026 це найдорожчий автомобіль у світі.