Бриколаж (соціологія)
Брикола́ж (фр. bricolage — майстрування, саморобка, фр. bricoler — майстерно оброблювати) — багатозначний термін, що позначає процес створення чогось із вже існуючих засобів і результат такої діяльності.
У соціології — когнітивна стратегія та соціальна практика комбінування культурних, символічних або матеріальних ресурсів для створення нових значень, інтерпретацій чи рішень (особливо за умов обмеженості ресурсів і невизначеності).
Характеристика
У соціологічному вимірі бриколаж — специфічний тип агентності, що реалізується через використання наявних ресурсів і кодів культурних без попереднього спеціалізованого проєктування.
Основні риси: • комбінаторність — поєднання різнорідних елементів (ідей, символів, практик) у нові смислові структури;
• ситуативність — залежність від конкретного контексту й доступних ресурсів;
• еклектичність — відсутність єдиного принципу організації;
• практична спрямованість — орієнтація на розв’язання конкретних завдань;
• адаптивність — здатність діяти в умовах обмежень і невизначеності.
Застосування
У французькій мові словом «бриколаж» окреслювали виконання різнорідних дій без спеціалізованих інструментів і попереднього планування. У 1970–1980-х поняття інтегроване в соціальні науки, зокрема в соціологію культури та культурні студії. Представники Бірмінгемської школи, передусім Д. Хебдідж (нар. 1951; Велика Британія), застосували його для аналізу молодіжних субкультур як процесу переозначення масових об’єктів, символів і стилів.
Поняття вживають у соціології релігії для опису індивідуалізованих форм вірування, що поєднують елементи різних релігійних традицій, а також у дослідженнях повсякденності — для позначення практик адаптації до обмежених ресурсів.
Із кінця 20 ст. поняття набуло поширення в організаційних та економічних дослідженнях для окреслення способу дії, що ґрунтується на комбінуванні й переорганізації наявних ресурсів у ситуаціях обмежень. У цьому значенні його використовують для аналізу підприємництва, інновацій та неформальних практик розв’язання проблем.
У сучасних соціальних науках поняттям послуговуються для аналізу конструювання ідентичності, медіаспоживання та інших соціокультурних практик, а також у методології якісних досліджень як принцип застосування різнорідних теоретичних і методичних підходів.
Література
- Hebdige D. Subculture : The Meaning of Style. London : Methuen, 1979. 195 p.
- Swidler A. Culture in Action : Symbols and Strategies // American Sociological Review. 1986. Vol. 51. № 2. P. 273–286.
- Baker T., Nelson R. E. Creating Something from Nothing : Resource Construction through Entrepreneurial Bricolage // Administrative Science Quarterly. 2005. Vol. 50. № 3. P. 329–366.
- Вододіли секуляризації : монографія / За ред. О. Білокобильського, В. Левицького. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2015. 240 с.
- Mateus S., Sarkar S. Bricolage : a systematic review, conceptualization, and research agenda // Entrepreneurship & Regional Development. 2024. Vol. 36. № 7–8. P. 833–854.
- Sanchez H. S., Meltem E., Batlle I. C. Bricolage for Innovative Qualitative Social Science Research : A Perspective on Its Conceptual Hallmarks // Qualitative Inquiry. 2025. Vol. 31. № 8–9. P. 802–816.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бриколаж (соціологія) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бриколаж (соціологія) (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.10.2026
