Бригіта

Бригіта Кілдарська. Модерна статуя в містечку Кілдарі (Ірландія) поєднує риси монахині та богині

Бригі́та (давньогельськ. Brighid або Brìghde — піднесена, велична панна) — персонаж давньоірландської міфології; представниця божеств Туата де Дананн (людності богині Дану), донька бога знань, долі, добробуту й достатку Дагди.

У міфології

За легендами опікувалася мудрістю, таємними знаннями, поезією, травництвом, ковальством і тваринництвом.

Монастирський трактат 11 ст. «Глосарій Кормака» вказує, що Бригіта-віщунка мала двох сестер — Бригіту-знахарку та Бригіту-ковалиху (що відсилає до образу Триєдиної богині).

У шлюбі з богом Еху Бресом (вихідцем з демонічних фоморів) народила героя Руадана.

Традиція сповіщає, що ірландська сопілка «вістл» була винайдена Бригітою (за однією з версій, під час оплакування смерті свого сина Руадана).

Дослідники дотепер не дійшли остаточної згоди, чи тотожна Бригіта бритській богині Бригантії. Останню римляни порівнювали з Мінервою/Афіною, Фортуною/Тюхе та Вікторією/Нікою відповідно.

Етимологічно теонім відповідає й назві германського племені бургундів.

Християнство

Християни вшановують святу Бригіту (у православній традиції — преподобна Бригіта, ігуменя Кільдарська, царівна Ірландська), яку вважають абатисою в Ірландії на межі 5–6 ст. Історичність цієї постаті є сумнівною. Не виключають, що покровителька Ірландії, котру вшановують на рівні зі святим Патриком, насправді — архаїчна богиня дохристиянських часів, яку було легітимізовано в такий спосіб місцевим духовенством. Вказують на те, що день згадки св. Бригіти (1 лютого) збігається зі стародавнім язичницьким фестивалем початку весни — Імболком.

Література

  1. Bitel L. M. Landscape with Two Saints: How Genovefa of Paris and Brigit of Kildare Built Christianity in Barbarian Europe. Oxford; New York : Oxford University Press, 2009. 316 р.
  2. Cusack C. Brigit: Goddess, Saint, ‘Holy Woman’, and Bone of Contention // On a Panegyrical Note. Studies in Honour of Garry W. Trompf. Sydney : University of Sydney, Department of Studies in Religion, 2007. Р. 75 – 97.
  3. Wright B. Brigid: Goddess, Druidess аnd Saint. Gloucestershire : The History Press, 2009. 255 p.
  4. Condren M. Brigit, Matron of Poetry, Healing, Smithwork and Mercy: Female Divinity in a European Wisdom Tradition // Journal of the European Society of Women in Theological Research. 2010. Vol. 18. Р. 5–30.
  5. Wolf I. Brigantia de Birrens: interações culturais em zona de fronteira na Britânia romana // Mare Nostrum. 2021. Vol. 12. № 1. Р. 139–168.

Автор ВУЕ

Д. О. Король


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Король Д. О. Бригіта // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бригіта (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.15.2022

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶