Брегг, Вільям Лоренс

Брегг, Ві́льям Ло́ренс (англ. Bragg, William Lawrence; 31.03.1890, м. Північна Аделаїда, Австралія — 01.07.1971, м. Іпсвіч, графство Суффолк, Велика Британія) — фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1915, спільно з батьком В. Г. Бреггом) за досягнення в аналізі кристалічної структури за допомогою Х-променів (див. Рентгенівські промені).

Брегг, Вільям Лоренс (Bragg, William Lawrence)
Народження	31.03.1890
Місце народження	Північна Аделаїда
Смерть	01.07.1971
Місце смерті	Іпсвіч
Alma mater	Триніті-коледж Кембриджського університету
Напрями діяльності	ядерна фізика, рентгеноструктурний аналіз, організатор науки, дослідження біологічних об’єктів фізичними методами

Життєпис

Народився в Австралії, де батько викладав математику в місцевому університеті. Навчання розпочав у коледжі Святого Петра у м. Аделаїді.

У 14-річному віці (1904) вступив до Університету Аделаїди, вивчав математику та фізику, успішно закінчив його 1908. У цьому ж році сім’я Брегга повернулася до Великої Британії: батько прийняв запрошення від Університету м. Лідса. 1909 Брегг вступив на навчання до Трініті-коледжу в м. Кембриджі, отримав стипендію для вивчення математики. Згодом вивчав фізику. Після успішного складання іспитів 1911 закінчив коледж.

1919–1937 — професор Університету в м. Манчестері (Велика Британія). Директор Національної фізичної лабораторії (1937–38), Кавендіської лабораторії Кембриджського університету (1938–1953), Королівського інституту в м. Кембриджі (з 1954).

Від 1953 — постійний професор Королівського інституту у м. Лондоні.

1956–1966 читав для школярів лекції з фізики з експериментами (щорічно збирали до 20 тисяч слухачів).

Помер у лікарні району Валдрінгфілд.

Наукова діяльність

Під час навчання в університеті розпочав власні дослідження під керівництвом Дж. Дж. Томсона.

1912 разом із батьком почав аналізувати та досліджувати відкриту М. фон Лауе дифракцію Х-променів на кристалах: батько зосередив увагу на експериментальному вивченні явища, син намагався запропонувати його опис. 1913 Брегг і незалежно від нього Г. Вульф вивели умову (відома як умова Брегга — Вульфа), що визначає напрям на максимуми в дифракційній картині пружного розсіяння на кристалі Х-променів і дозволяє отримувати дані про кристалічну структуру з розсіяння не лише Х-променів. Згодом вона застосовна і для опису дифракції нейтронів (частинок), які володіють хвильовими властивостями з урахуванням їхньої квантової природи. За роботи з використання Х-променів до вивчення структури кристалів Брегги отримали Нобелівську премію (1915). Брегг у 25 років став наймолодшим серед лауреатів цієї нагороди. Нобелівську премію їм вручили після закінчення Першої світової війни (1919). Нобелівську лекцію син прочитав 1922.

Брегг — організатор науки. Після Другої світової війни повернувся у Кавендіську лабораторію та зайнявся її реформуванням. Створив групу, яка займалася дослідженнями біологічних об’єктів фізичними методами. Учені з цієї групи Дж. Д. Вотсон, Ф. Г. К. Крік та М. Г. Ф. Вілкінс 1962 отримали Нобелівську премію за розшифрування структури дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Інше дослідження, підтримане Бреггом, — розшифрування структури гемоглобіну — 1962 відзначено Нобелівською премією.

Нагороди та визнання

Медаль Коплі Лондонського королівського товариства.

Королівська медаль від Королівського наукового товариства.

Кавалер Почесного Ордена Кавалерів (1967).

З 1992 Австралійський фізичний інститут за найкращу кандидатську дисертацію, виконану в Австралійському університеті, нагороджує золотою медаллю Брегга за заслуги у фізиці.

На честь батька і сина в Австралії 2002 названо Інститут Брегга (з 2016 трансформовано в Австралійський центр з розсіяння нейтронів), де проводять дослідження з розсіяння Х-променів та нейтронів.

Праці

The Diffraction of Short Electromagnetic Waves by a Crystal // Proceedings of the Cambridge Philosophical Society. 1913. № 17. P. 43–57.
The Structure of Some Crystals as Indicated by their Diffraction of X-Rays // Proceedings of The Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. 1913. Vol. 89. Is. 610. P. 248–277.
The Influence of Atomic Arrangement on Refractive Index // Proceedings of the Royal Society of London. Series A, Containing Papers of a Mathematical and Physical Character. 1924. Vol. 106. Is. 738. P. 346–368.
The Refractive Indices of Calcite and Arugonite // Proceedings of the Royal Society of London. Series A, Containing Papers of a Mathematical and Physical Character. 1924. Vol. 105. Is. 732. P. 370–386.
Atomic Structure ol Minerals. Manchester : The Victoria University of Manchester ; Ithaca : Cornell University Press, 1937. 292 p.
A New Type of X-Ray Microscope // Nature. 1939. Vol. 143. P. 678.
A Dynamical Model of a Crystal Structure // Proceedings of The Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. 1947. Vol. 190. Is. 1023. P. 474–481 (у співавт.).
A Dynamical Model of a Crystal Structure. II // Proceedings of The Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. 1949. Vol. 196. Is. 1045. P. 17l–181 (у співавт.).
The Determination of the Co-Ordinates of Heavy Atoms in Protein Crystals // Acta Crystallographica. 1958. № 11. P. 70–75.
The Art of Talking about Science // Science. 1966. Vol. 154. Is. 3757. P. 1613–1616.

Література

Hunter G. Light Is A Messenger, the life and science of William Lawrence Bragg. Oxford : Oxford University Press, 2004. 302 p.
Jenkin J. William and Lawrence Bragg, Father and Son: The Most Extraordinary Collaboration in Science. Oxford : Oxford University Press, 2011. 458 p.
Crystal Clear: The Autobiographies of Sir Lawrence and Lady Bragg / Ed. by A. Glazer, P. Thomson. Oxford : Oxford University Press, 2015. 448 p.
The Nobel Prize in Physics 1915 // The Nobel Prize. URL: https://www.nobelprize.org/prizes/physics/1915/summary/

Автор ВУЕ

І. М. Болеста

Покликання на цю статтю: Брегг, Вільям Лоренс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брегг, Вільям Лоренс (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.08.2023