Боталова протока

Бота́лова прото́ка — кровоносна судина, яка з’єднує артерію легеневу зі спинною аортою у плода наземних хребетних і функціонує лише в період внутрішньоутробного розвитку. Кров через боталову протоку проходить з правого шлуночка (правого відділу єдиного шлуночка) в спинну аорту, оминаючи мале коло кровообігу, яке ще не функціонує. Із першим вдихом новонародженого протока стискається внаслідок скорочення м’язів оболонки, поступово звужується і закривається протягом 12–24 годин. Анатомічно повністю заростає за 2–3 тижні. У деяких тварин, зокрема у багатьох хвостатих земноводних, гатерії, алігаторів, черепах (не в усіх), боталова протока зберігається все життя. У людини стан, за якого боталова протока не припиняє своє функціонування, класифікують як вроджену ваду серця, яку називають відкритою артеріальною протокою (ВАП). Серед сучасних методів лікування ВАП: медикаментозна терапія, ендоваскулярна оклюзія (метод закупорювання патологічної судини) або хірургічне лігування (відкрита операція з перев’язування судини).

Література

Кардіохірургія / За ред. В. В. Лазоришинця, В. П. Захарової. Київ : Четверта хвиля, 2022. 640 с.
Неттер Ф. Атлас анатомії людини / За ред. Л. Б. Маркевич. 8-ме вид. Київ : Медицина, 2023. 612 с.
Конопляник В. В., Воробйова О. В. Еволюція методів закриття відкритої артеріальної протоки: від хірургічного лігування до ендоваскулярної оклюзії // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. 2024. № 2. С. 15–24.

Автор ВУЕ

М. В. Кісільова

Покликання на цю статтю: Кісільова М. В. Боталова протока // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боталова протока (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.01.2026