Бордуляк, Тимофій Гнатович

Тимофій Гнатович Бордуляк

Бордуля́к, Тимофі́й Гна́тович (Тимотей; псевдоніми — Т. Бондаришин, Т. Ветлина та ін.; 02.02.1863, с. Бордуляки, тепер Золочівського району Львівської області, Україна — 16.10.1936, с. Великий Ходачків, тепер Тернопільського району Тернопільської області, Україна) — письменник, перекладач, священник, громадський діяч. Писав українською мовою.

Бордуляк, Тимофій Гнатович
Псевдоніми	Т. Бондаришин, Т. Ветлина
Народження	02.02.1863
Місце народження	Золочівський район
Смерть	16.10.1936
Місце смерті	Тернопільський район
Alma mater	Львівська духовна семінарія
Місце діяльності	Тернопільський район
Напрями діяльності	переклад, проза

Життєпис

Народився в селянській сім’ї. 1876 закінчив початкову школу в с. Станіславчик (тепер Золочівського району Львівської області). 1884 — Львівську українську гімназію (тепер Львівська академічна гімназія при Національному університеті «Львівська політехніка»). 1888 — Львівську духовну семінарію, за іншими даними, теологічний факультет Львівського університету (тепер Львівський національний університет імені Івана Франка). Здобув право викладати в школі.

Після завершення навчання одружився, став священником Української греко-католицької церкви. Служив у парафіях та одночасно викладав у школі с. Утіховичі (тепер Львівського району Львівської області). Від 1890 — у с. Голгоча (тепер Тернопільського району), жив у цей час у с. Заставці (тепер Чортківського району).

Із 1893 жив і працював у с. Городище (тепер Тернопільського району). 1900 в цьому та сусідньому с. Носівці (тепер Тернопільського району, усі — Тернопільської області) заснував початкові школи з українською мовою навчання, в останньому — читальню. 1901 розпочав будівництво нової мурованої церкви замість старої дерев’яної в с. Городище.

1905 переїхав до с. Великий Ходачків (1905–1936), де продовжив священницьку й викладацьку діяльність. Одночасно вчителював у с. Забойки (з 1930). Був ординаторським шкільним комісаром із контролю за навчанням релігії в навколишніх селах, на початку 1920 став почесним крилошанином (титул священника в УГКЦ), а на початку 1930-х — радником митрополичої консисторії.

Член товариства «Просвіта». Організатор і очільник осередку товариства в с. Носівці (з 1900), голова осередку в с. Великий Ходачків (з 1909).

Під час Голодомору 1932–1933 збирав і передавав допомогу для людей, що голодували.

Похований у с. Великий Ходачків у сімейному гробівці.

Творчість

Перші вірші написав у студентські роки. 1887 Г. Цеглинський надрукував його поезію «Русалка» у часописі «Зоря».

Автор новел та оповідань. У багатьох творах («Діти», «Нічний привид», «Михалкові радощі», «Рішучий крок», «Для хорого Федя», «Ось куди ми пійдемо, небого!», «Іван Бразілієць») описував життя селян, тягар податків, вимушену еміграцію тощо. Нелегке життя в часи Першої світової війни відтворив у автобіографічних оповіданнях «Татаре» та «Батюшка Спирідіон». Його твори прості та щирі, пронизані ідеєю всепрощення, любові до ближнього та християнської моралі, гуманізму.

Автор збірки «Ближні», до якої увійшли 22 оповідання (1899, м. Львів); скорочених передруків «Оповідання з галицького життя» (1903, м. Київ; 17 творів), «Оповідання» (1927, м. Київ; 13 творів) тощо.

І. Франко переклав польською мовою повість «Дай, Боже, здоровля корові» та опублікував її в журналі «Тиждень» (польськ. «Tydzień»).

Друкував свої твори в часописах «Діло» (м. Львів), «Подільське слово» (м. Тернопіль), «Календар Просвіти», «Літературно-науковий вісник», «Товариш» (м. Чернівці) тощо.

Листувався та підтримував зв’язок з І. Франком, М. Коцюбинським, В. Стефаником, Б. Лепким, О. Маковеєм, Д. Гладиловичем, Г. Величком, А. Чайковським, В. Щуратом, О. Назаруком, В. Радзикевичем, І. Кревецьким, письменницею І. Блажкевич (1886–1977; тепер Україна), правником, видавцем і громадським діячем В. Левицьким (1856–1938; тепер Україна) та ін.

Знав грецьку, латинську, російську, польську, німецьку, французьку, італійську, угорську, староєврейську, іврит та сирійську мову. Перекладав «Слово о полку Ігоревім», а також твори І. Тургенєва, Ф. Достоєвського, Г. Гейне, Г. Сенкевича, Софокла, Данте Аліг'єрі, М. Т. Ціцерона та ін.

Нагороди і визнання

Іменем Бордуляка названо вулиці в містах Тернополі та Львові.

У с. Станіславчику ім’ям діяча названо школу та відкрито пам’ятну дошку (1991).

У с. Великий Ходачків встановлено бронзовий пам’ятник (1991; скульптор Р. Вільчушинський, архітектор Б. Гаврилюк), розміщено меморіальну дошку на стіні місцевої церкви (2016), засновано кімнату-музей (2016).

У с. Утіховичі встановлено пам’ятну бронзову плиту на стіні церкви св. Михаїла (2000; скульптор В. Вітошан).

Твори

Ближні : образці з галицького життя. Львів : Накладом Т-ва «Просвіта», 1899. 147 с. *Оповідання з галицького життя. Київ : Типографія П. Барського, 1903. 248 с. *Вибрані твори. Київ : Книгоспілка, 1930. 200 с. *Вибрані оповідання. Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1953. 171 с. *Твори / Упоряд. О. Засенко. Київ : Держлітвидав України, 1958. 477 с. *Мати : оповідання. Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1959. 45 с. *Твори / Упоряд. О. Засенко. Київ : Дніпро, 1988. 373 с.

Література

Лисенко Е. Тимофій Бордуляк : літературно-критичний нарис. Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1960. 78 с.
Приходько І. Тимофій Бордуляк // Творчі портрети українських письменників ХХ століття. Тернопіль, 1993. С. 22–27.
Галич О. Штрихи до творчого портрета Тимофія Бордуляка // Вітчизна. 2002. № 7–8. С. 141–149.
Сімович В. Тимотей Бордуляк : пам’яті письменника // Праці : у 2 т. Чернівці : Книги–ХХІ, 2005. Т. 2 : Літературознавство. Культура. С. 408–409.
Бордуляк Т. Т. Отець Тимотей Бордуляк : роздуми онука // Україна : культурна спадщина, національна свідомість, державність : зб. наук. пр. Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. Вип. 21. С. 897–904.
Петрусь Г. Тимофій Бордуляк — священик і письменник // Голос відродження. 2016. 19 лют. № 8 (2444). С. 3.
Горак Р. Д. Тимофій Бордуляк. Біографія : роман-есей. Львів : Апріорі, 2025. 288 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бордуляк, Тимофій Гнатович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бордуляк, Тимофій Гнатович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.05.2026