Бордаков, Юрій Вікторович

Бордаков.jpeg

Бордако́в, Ю́рій Ві́кторович (21.10.1946, м. Ужгород, тепер Україна — 06.03.2024, м. Київ, Україна) — кінооператор, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1986), лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1989, тепер Національна премія України імені Тараса Шевченка).


Бордаков, Юрій Вікторович

Народження 21.10.1946
Місце народження Ужгород
Смерть 06.03.2024
Місце смерті Київ
Напрями діяльності кіномистецтво


Відзнаки

Ордени За заслуги (III ст., II ст.).
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка

Життєпис

1980 закінчив кінофакультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (тепер Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого), викладачі — О. Прокопенко, Ю. Федоров. 1964–1976 працював на українському телебаченні, з 1982 — на кіностудії «Укртелефільм».

Член Національної спілки кіноматографістів України.

Помер після тривалої недуги. Похований на Берковецькому кладовищі (м. Київ).

Творчість

Займався переважно кінодокументалістикою, створив низку телевистав, музичних стрічок та фільмів-концертів, зокрема і як режисер. Працював з режисерами І. Кобрином, Р. Єфименком, О. Біймою, Ю. Суярком (1930–1995; Україна), С. Дудкою (1956–2018; Україна) та ін.

Разом зі знімальною групою фільмував подробиці ліквідації Чорнобильської катастрофи 1986. Фіксував історії ліквідаторів, місцевих жителів, лікарів, які згадували найжахливіші миті перших днів та місяців після аварії. Вихід стрічки на телеекрани спричинив гучний резонанс.

Знімав у центрі НАСА (Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору США) підготовку до польоту та старт (19.11.1997) з мису Канаверал шатла «Колумбія» з місією STS-87 на борту, участь в якій брав і перший космонавт Незалежної України Л. Каденюк.

Фільмографія: «Товариський суд» (1982); 4-серійний телефільм «Останній доказ королів» (реж. В. Кісін), фільм-балет «Ольга» (реж. Ю. Бордаков, екранізація однойменного балету Є. Станковича), обидва — 1983; «Магічне коло», «Музика його душі», фільм-концерт «Буковинські картинки» (реж. Ю. Бордаков), усі — 1984; «Тобі, Вітчизно, пісні мої» (реж. Ю. Бордаков), «Співає Іван Попович» (реж. І. Кобрин), виробничо-соціальна драма «Регіон» (за однойменною п’єсою М. Зарудного), «Хай буде вам за вірою вашою» (реж. Ю. Бордаков), усі — 1985; «Запорожець за Дунаєм» (реж. Ю. Суярко, екранізація однойменної опери С. Гулака-Артемовського), «Соло на флейті» (телевистава за однойменною п’єсою І. Микитенка), обидва — 1986; документальна кінотрилогія «Чорнобиль: два кольори часу» (1986–1988, реж. І. Кобрин), художній телефільм «Блакитна троянда» (1988, 2 серії, реж. О. Бійма, за однойменною драмою Лесі Українки); фільм-балет «Тіні забутих предків» (1990, реж. Ю. Суярко); «Голгофа України» (реж. Р. Єфименко, присвячений трагедії масових репресій часів Другої світової війни), «За часів Гайхан-Бея» (реж. Ю. Суярко, політична фантазія-сатира за мотивами п’єси В. Самійленка), обидва — 1991; «Згадуючи Дяґілєвські вечори» (реж. Ю. Суярко), «Людське щастя» (реж. С. Дудка, екранізація однойменної п’єси Л. Яновської), «Сільські бувальщини» (реж. Ю. Некрасов), «Пробудження» («Наслідки Чорнобиля»; реж. І. Кобрин), усі — 1992; «Не хочу згадувати» («Чорнобиль–96»; 1996, реж. І. Кобрин; у співавт.) та ін.

Нагороди

Шевченківську премію здобув спільно з Л. Мужуком, Х. Салгаником, І. Кобрином за кінотрилогію «Чорнобиль: Два кольори часу» студії «Укртелефільм».

Орден «За заслуги» III ступеня (2007), II ступеня (2021).

Документальні кадри з трилогії «Чорнобиль: два кольори часу» демонструють в експозиції Національного музею «Чорнобиль».

Додатково

Під час зйомок фільму про Чорнобильську катастрофу до ліквідаторів приїхав ансамбль пісні і танцю Дніпровської військової флотилії. Ю. Бордаков та І. Кобрин знімали цей виступ. Уся знімальна група була вражена виконанням пісні «Два кольори» (музика О. Білаша, слова Д. Павличка). Пісня й дала назву кінотвору («Чорнобиль: два кольори часу») та стала його музичною темою.

Джерело

  1. Бордаков Юрій Вікторович // Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. URL: https://knpu.gov.ua/winners/bordakov-iurij-viktorovych/
  2. Про відзначення державними нагородами України учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: Указ Президента України №648/2021 від 14 грудня 2021 року // Президент України. 2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/6482021-40941

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бордаков, Юрій Вікторович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бордаков, Юрій Вікторович (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
31.08.2026

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶