Бон (техніка)

Бон (від нідерл. boom — дерево, балка, брус, з давньоверхньонім. boum — дерево) — багатозначний термін:

1) Плавуче загородження, що складається з системи з’єднаних між собою надводних поплавців зі спеціальної водонепроникної тканини, колод (плотів), сіток, ланцюгів тощо. За допомогою бонів захищають акваторію від поширення забруднень водної поверхні у разі техногенних аварій, пов’язаних із розливом нафтопродуктів, і спрямування забруднень до місця їх видалення. Бонові загородження забезпечують ефективну локалізацію можливих зон розливу і переміщення нафти в акваторії портів, у водосховищах, затонах, річках, відкритому морі. Їх використовують для огородження нафтоналивних суден у процесі вантажних операцій. Виготовляють зі спеціальної тканини з високою міцністю, стійкістю до дії кислот, лугів, нафти і нафтопродуктів. Конструкція з’єднань забезпечує оперативне розгортання бонових загороджень.

2) Плавуча огорожа, зазвичай у вигляді зв’язок колод; застосовують у лісосплаві для запобігання рознесенню лісу.

3) Плавучий причал для малих суден.

4) У військовій справі бони слугують для створення перешкоди проходу надводних та підводних кораблів і торпед або їх комбінації. Конструкція бона залежить від призначення: протичовновий, протикатерний, протиторпедний тощо. Бон складається з нерухомої частини та воріт, які слугують для проходу через бон своїх суден і затримки суден, торпед противника. Зазвичай бонові ворота тримають зачиненими; їх відчиняють тільки у разі пропуску своїх суден.

Література

Смагін І. Історія давнього вітчизняного судноплавства та суднобудування. Житомир : Євенок, 2019. 33 с.
Голик О. П., Жесан Р. В., Мірошніченко М. С. та ін. Пошук оптимальних рішень щодо вибору методів очищення водних ресурсів від нафтових забруднень // Центральноукраїнський науковий вісник. Технічні науки, 2020, вип. 3(34). URL : https://mapiea.kntu.kr.ua/pdf/3(34)/23.pdf