Боні Ем

Диско-гурт Boney M.

Бо́ні Ем (англ. Boney M.) — диско-гурт, створений 1975 у м. Оффенбах-на-Майні (Федеративна Республіка Німеччина). Офіційна назва була обрана за іменем персонажа австралійського телевізійного серіалу «Боні» (1971–1972). Поширені неофіційні назви гурту — «Легенди диско» (англ. Disco Legends), «Королі євродиско». Колектив поєднував стилі диско, попмузики та карибські ритми.

Склад гурту

Класичний склад гурту — квартет:

Мітчелл, Ліз [англ. Mitchell, Liz; повні прізвище та ім’я — Мітчелл, Елізабет Ребекка (англ. Mitchell, Elizabeth Rebecca); 12.07.1952, округ Кларендон, Ямайка] — співачка; роль у гурті — головний вокал (з 1976).

Барретт, Марсія [англ. Barrett, Marcia (англ. Barrett, Marcia); 14.10.1948, округ Сент-Кетерін, Ямайка] — співачка; роль у гурті — головний вокал, бек-вокал (1975–1986, 1988–1989).

Вільямс, Мейзі [англ. Williams, Maizie; повні прізвище та ім’я — Вільямс, Мейзі Урсула (англ. Williams, Maizie Ursula); 25.03.1951, заморська територія Монтсеррат, Велика Британія] — танцівниця, співачка; роль у гурті — танець, концертний вокал (1975–1986, 1988–1989).

Фаррелл, Боббі [англ. Farrell, Bobby; повні прізвище та ім’я — Фаррелл, Роберто Альфонсо (англ. Farrell, Roberto Alfonso); 06.10.1949, м. Сінт-Ніколас, Аруба — 30.12.2010, м. Санкт-Петербург, РФ] — танцівник, співак; роль у гурті — танець, концертний вокал (1975–1981, 1984–1986, 1988–1989).

Цібо, Реджі [англ. Tsiboe, Reggie; повні прізвище та ім’я — Цібо, Реджинальд (англ. Tsiboe, Reginald); 07.09.1950, м. Кумасі, Гана] — співак; роль у гурті — головний вокал, бек-вокал (1982–1986, 1990).

Творчість

Гурт «Боні Ем» сформувався як студійний і сценічний проєкт музиканта, композитора і продюсера Ф. Фаріана (справжні прізвище та ім’я — Ройтер, Франц; 1941; Німеччина — 2024; США), який був основним автором пісень і одним із студійних вокалістів колективу. У грудні 1974 Ф. Фаріан записав танцювальну композицію «Baby Do You Wanna Bump» («Крихітко, хочеш потанцювати бамп?»), у якій сам виконав як низьку чоловічу вокальну партію, так і високий фальцетний приспів. Сингл був випущений під псевдонімом «Boney M.» («Боні Ем»).

Перший стабільний склад гурту формувався поступово. Спочатку до проєкту була залучена М. Вільямс, а згодом — М. Барретт, Б. Фаррелл і Л. Мітчелл. Саме цей склад став класичним і найупізнаванішим. Учасники походили з країн Карибського басейну, завдяки цьому у сценічному образі гурту поєднувалися європейське диско, карибська ритміка, елементи регі, фанку та яскрава танцювальна пластика.

Дебютний альбом «Take the Heat off Me» («Зніми з мене тягар»; 1976) містив композиції «Daddy Cool» («Крутий татусь»; 1976) Ф. Фаріана та Дж. Реяма і «Sunny» («Сонячно») Б. Гебба. Спочатку комерційний успіх альбому був помірним, однак після виступу гурту в телепрограмі «Musikladen» («Музичний магазин») 18.09.1976 пісня «Daddy Cool» швидко піднялася на перші позиції у Західній Німеччині та принесла гурту широку популярність. Згодом пісня «Sunny» стала ще одним значним хітом колективу.

До другого альбому «Love for Sale» («Любов на продаж»; 1977) увійшли хіти «Ma Baker» («Ма Бейкер») і «Belfast» («Белфаст»). Обидві композиції закріпили міжнародний успіх гурту, а сам альбом отримав «золотий» статус у Великій Британії. У цей період «Боні Ем» активно гастролювали Європою, виступаючи з концертною групою «The Black Beauty Circus» («Цирк чорної краси»).

Найуспішнішим роком для гурту став 1978: вийшов подвійний сингл «Rivers of Babylon» / «Brown Girl in the Ring» («Ріки Вавилону» / «Темношкіра дівчина в колі»), який став одним із найпопулярніших синглів в історії британського музичного ринку. Того самого року вийшов альбом «Nightflight to Venus» («Нічний політ до Венери»), що містив хіти «Rasputin» («Распутін») і «Painter Man» («Художник»). Різдвяний сингл «Mary’s Boy Child / Oh My Lord» («Дитя Марії / О, мій Господь»; 1978) став різдвяним хітом № 1 у Великій Британії та одним із найпродаваніших синглів у країні. У цей період гурт «Боні Ем» здійснив резонансну поїздку до СРСР і став одним із небагатьох західних попколективів, які виступили перед радянською аудиторією (дали 10 концертів).

Альбом «Oceans of Fantasy» («Океани фантазії»; 1979) містив композиції «Gotta Go Home» («Пора йти додому»), «El Lute» («Ель Люте»), «I’m Born Again» («Я народжений знову») та «Bahama Mama» («Багамська мама»). Він очолив британський чарт і отримав платинову сертифікацію.

Збірка «The Magic of “Boney M.” — 20 Golden Hits» («Магія “Боні Ем” — 20 золотих хітів»; 1980) стала одним із найуспішніших релізів гурту у Великій Британії.

Після виходу альбому «Boonoonoonoos» («Бунунунус»; «Щастя»; 1981) через конфлікти з Ф. Фаріаном колектив залишив Б. Фаррелл. На початку 1982 співак Р. Цібо приєднався до групи як його заміна. Гурт випустив «Christmas Album» («Різдвяний альбом»; 1981), згодом альбом «Ten Thousand Lightyears» («Десять тисяч світлових років»; 1984).

Останній студійний альбом класичного періоду — «Eye Dance» («Танець очей»; 1985). Після святкування 10-річчя гурту в 1986 колектив фактично припинив існування у класичному складі.

Після розпаду класичного складу з кінця 1980-х виникали різні концертні формації під назвою «Boney M.» («Боні Ем»), пов’язані з окремими учасниками гурту.

Л. Мітчелл продовжила виступати з власною версією колективу за підтримки Ф. Фаріана. М. Вільямс і Б. Фаррелл також створювали власні концертні склади. У 1990-х інтерес до музики гурту відновився завдяки реміксам і збіркам, зокрема «Boney M. Megamix» («Мегамікс Боні Ем»; 1988) та «Gold — 20 Super Hits» («Золото — 20 суперхітів»; 1992). У м. Лондоні 2006 було поставлено мюзикл «Daddy Cool» («Крутий татусь»), побудований на музиці гурту.

До 40-річчя гурту Ф. Фаріан випустив ювілейний бокс-сет «Diamonds» («Діаманти»; 2015), до якого увійшли ремастеровані версії хітів, ремікси та раніше не оприлюднені матеріали. У 2021 нову хвилю популярності отримав ремікс пісні «Rasputin» («Распутін»), створений у співпраці з продюсером і діджеєм К. Крісті (псевдонім Маджестік; нар. 1987; Велика Британія), який увійшов до британського чарту синглів. У 2023 формація «Boney M.» на чолі з Л. Мітчелл здійснила тур містами США разом із співачкою С. Фокс (нар. 1966; Велика Британія) і попгрупою «Bad Boys Blue» («Бед Бойз Блу»).

Крім музики, учасники гурту брали участь у благодійних та соціальних проєктах, виступаючи на міжнародних концертах та фестивалях.

Творчий доробок

Студійне звучання гурту значною мірою створювалося Ф. Фаріаном, Л. Мітчелл і М. Барретт. Водночас усі чотири учасники класичного складу виконували вокальні партії на концертах, а Б. Фаррелл і М. Вільямс відігравали вагому роль у сценічному образі та хореографії колективу. Така модель була типовою для продюсерських диско-проєктів 1970-х, де сценічна візуальність і танцювальна енергетика мали не менше значення, ніж студійний запис.

Пісні демонстрували характерну для гурту здатність поєднувати легку танцювальність із сюжетністю, екзотичними мотивами та яскравим сценічним образом. Візуальному стилю їхніх виступів притаманні яскраві костюми, хореографія та сценічна експресія, що формувало новий стандарт шоу-бізнесу.

Деякі тексти пісень Ф. Фаріана та його співавторів мають історичне або політичне підґрунтя. Наприклад, пісня «Belfast» («Белфаст»; 1977) написана Д. Дойчером (1946–2006; Німеччина) для співачки М. Барретт, стосується конфлікту в Північній Ірландії та впливу громадянської війни на дітей.

Пісня «Rivers of Babylon» («Ріки Вавилону») була заснована на текстах псалмів; містила елементи регі, попмузики та диско.

Пісня «Rasputin» («Распутін») стала однією з найвідоміших музичних інтерпретацій історичних подій і персонажів, поєднавши танцювальний ритм із популяризованим образом історичної постаті Г. Распутіна.

Серед пісень гурту: «Daddy Cool» («Крутий татусь»; 1976), «Sunny» («Сонячно»; 1976), «Ma Baker» («Ма Бейкер»; 1977), «Belfast» («Белфаст»; 1977), «Rivers of Babylon» («Ріки Вавилону»; 1978), «Brown Girl in the Ring» («Темношкіра дівчина в колі»; 1978), «Rasputin» («Распутін»; 1978), «Painter Man» («Художник»; 1978), «Mary’s Boy Child / Oh My Lord» («Дитя Марії / О, мій Господь»; 1978), «Hooray! Hooray! It’s a Holi-Holiday» («Ура! Ура! Це святкові канікули»; 1979), «Gotta Go Home» («Пора йти додому»; 1979), «El Lute» («Ель Люте»; 1979), «Bahama Mama» («Багамська мама»; 1979), «Kalimba de Luna» («Калімба де Луна»; 1984), «Happy Song» («Щаслива пісня»; 1984) та інші.

Пісні «Rivers of Babylon» («Ріки Вавилону»), «Sunny» («Сонячно»), «Rasputin» («Распутін»), «Daddy Cool» («Крутий татусь») і «Gotta Go Home» («Пора йти додому») неодноразово використовувалися у фільмах, телесеріалах і популярній культурі. Зокрема, пісня «Rasputin» («Распутін») звучала у фільмах і телешоу, а «Sunny» («Сонячно») стала частиною саундтреків до кількох кіно- і телевізійних проєктів.

У Великій Британії гурт мав особливо значний комерційний успіх. Сингл «Rivers of Babylon» («Ріки Вавилону») протягом п’яти тижнів очолював британський чарт і став одним із найпродаваніших синглів усіх часів у країні. Інший великий успіх мав сингл «Mary’s Boy Child / Oh My Lord» («Дитя Марії / О, мій Господи»), який також очолив британський чарт і розійшовся мільйонними накладами. «Боні Ем» належать до небагатьох виконавців, які мають два сингли-мільйонники у Великій Британії за один рік.

Гурт випустив 8 студійних альбомів: «Take the Heat off Me» («Зніми з мене тягар»; 1976), «Love for Sale» («Любов на продаж»; 1977), «Nightflight to Venus» («Нічний політ до Венери»; 1978), «Oceans of Fantasy» («Океани фантазії»; 1979), «Boonoonoonoos» («Бунунунус»; 1981), «Christmas Album» («Різдвяний альбом»; 1981), «Ten Thousand Lightyears» («Десять тисяч світлових років»; 1984), «Eye Dance» («Танець очей»; 1985). Їхній світовий наклад перевищує 100 мільйонів записів, що робить «Боні Ем» одним із найуспішніших диско-гуртів в історії популярної музики.

Ансамбль мав величезну популярність не лише в Західній Європі, а й у СРСР, Індії, В’єтнамі, Китаї, Казахстані, країнах Східної Європи та Азії.

Гурт значно вплинув на розвиток диско-музики у 1970–1980-х.

«Boney M. - Sunny (ZDF Disco - 05.02.1977)».
Джерело ютуб канал «Boney M.».

«Boney M. - Daddy Cool (Sopot Festival 1979)».
Джерело ютуб канал «Boney M.».

«Boney M. - Brown Girl in the Ring (Sopot Festival 1979)».
Джерело ютуб канал «Boney M.».

Україніка

В офіційному (класичному) складі гурт «Боні M.» в Україну не приїздив, проте з кінця 1990-х і до 2019 солісти оригінального колективу зі своїми офіційними складами виступали в Україні багато разів (з сольними концертами та в рамках ретро-фестивалів). Зокрема, Л. Мітчелл виступала у м. Києві 2008, 2010, 2013, 2017, М. Вільямс — 2008 у містах Тернополі та Вінниці тощо.

Нагороди та визнання

У Німеччині гурт відзначений премією «Золота Європа» (1977, 1981) та золотою нагородою Радіо Шлезвіг — Гольштейн (1990) як один із найпопулярніших музичних колективів свого часу.

Лауреат радянської музичної премії «Золотий камертон» (1983).

Гурт був внесений до Книги рекордів Гіннеса за обсяги продажу дисків, здобував численні відзнаки за продажі (включно з платиновими сертифікаціями та нагородами чартів).

Додатково

Гурт був продюсерським проєктом, у якому значну частину вокалу записував сам Ф. Фаріан.

Псевдонім «Boney M.» («Боні Ем») Ф. Фаріан обрав після перегляду австралійського детективного телесеріалу «Боні», головним персонажем якого був детектив на ім’я Наполеон («Боні») Бонапарт. Букву «М.» продюсер додав для ефектного звучання. За іншою версією, вона означає чотири різні риси характеру і стилю учасників ансамблю.

Література

Zill D. Boney M: Live on Tour — at Home — Studio — Backstage. Berlin : Schwarzkopf und Schwarzkopf,, 2006. 293 р.
Mitchell L. Boney M: Rivers of Babylon. Durham : Lulu Press, 2021. 88 р.
Barrett M. Forward: My Life with and Without Boney M. London : Little, Brown Book Group Limited, 2018. 338 p.