Боніфачо
Боніфачó [ фр. Bouches de Bonifacio; італ. Bocche di Bonifacio, від імені Боніфація ІІ Тосканського (італ. Bonifacio II di Toscana), засновника однойменної фортеці та міста] — протока в Тірренському морі, розділяє острови Корсика та Сардинія.
Загальні відомості
Ширина — від 11 до 13 км, довжина — 19 км, максимальна глибина — до 100 м. На Заході з’єднується із Середземним морем. У східному гирлі протоки розташовані острови архіпелагу Ла-Маддалена (Італія) та архіпелагу Лавецці (Франція), а також численні рифи.
Наявні північна течія вздовж західної частини протоки та південна течія на сході. Основна циркуляція течії перетинає середину протоки із заходу на схід. Середня швидкість течії — близько 0,5 м/с, може сягати 1‒1,46 м/с у найвужчому місці. Значно залежать від вітру — в регіоні Південної Корсики упродовж всього року переважає західний вітер, що дме зі швидкістю більш як 8 м/с. На східному боці протоки спостерігають сильніші течії через ефект Вентурі (звуження протоки призводить до збільшення швидкості води). На східній межі протоки в північній частині Тірренського моря чітко виявляється циклонічний круговорот. Занурені у воду розрізнені скелі, стрімкі течії та сильні вітри вплинули на репутацію цієї ділянки моря як небезпечної для моряків.
На північному березі о. Корсики розташоване місто Боніфачо, назву якого пов’язують із постаттю Боніфація ІІ, маркграфа Тосканського (у 828‒834). Після повернення з воєнної морської експедиції (до Північної Африки) він заснував 830 на узбережжі неприступну фортецю для захисту зовнішнього кордону володінь Тоскани; згодом фортеця, місто навколо неї та протока були названі на його честь. На південному березі о-ва Сардинія — містечко Санта-Тереза-Галлура.
Природоохоронна діяльність
Інтенсивний рух комерційних суден, що курсують цим міжнародним морським шляхом, тривалий час спричинює екологічні проблеми. Від 1980-х на островах створено перші заповідники природні. Після затоплення торгового судна в 1993 уряди Франції та Італії почали вживати заходів для захисту території: прохід протокою було заборонено для суден під французьким та італійським прапорами, які транспортують небезпечні хімічні речовини; 1999 підписано французько-італійський меморандум про створення міжнародного морського парку «Протока Боніфачо» площею 80 тис. га. Від 2002 Боніфачо внесено у Попередній список на здобуття статусу об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (формулювання: «Природний комплекс на крайньому півдні Корсики, сформований високими, грандіозними вапняковими скелями, що утворюють сліпучо-білий фронт, включно з осипами та морськими печерами, а також архіпелагом островів Лавецці»).
Протока відома як туристична локація з чудовими краєвидами (особливо вражають відвідувачів циклопічні гранітоїдні блоки, з яких складено архіпелаг Лавецці) та можливостями для проведення дозвілля. Щороку місцевість відвідують близько 150‒200 тис. осіб.
Додатково
- Скелі о-ва Лавеццо стали фатальними для французького фрегата «Семіланте» (франц. «Sémillante»), який прямував із м. Тулона до Чорного моря для участі в Кримській війні 1853‒1856, потрапив у шторм, був викинутий на рифи та затонув (15.02.1855). Усі 750 солдатів екіпажу загинули в цій трощі, внаслідок чого її відносять до однієї з найгірших морських катастроф в історії Франції. Згадкою про трагедію є меморіал на скелях о-ва Лаваццо.
- Місто Боніфачо на березі протоки є місцем дії оповідання Гі де Мопассана «Вендетта».
Література
- Astraldi M., Balopoulos S, Candela J. et al. The Role of Straits and Channels in Understanding The Characteristics of Mediterranean Circulation // Progress in Oceanography. 1999. Vol. 44. Is. 1–3. P. 65–108.
- Gerigny О., Di Martino В., Romano J. The Current Dynamics Inside the Strait of Bonifacio: Impact of the wind effect in a little coastal strait // Continental Shelf Research. 2011. Vol. 31. Is. 1. P. 1–8.
- Schultz М. Les bouches de Bonifacio (Corse), paradis du naturaliste en vacances – Les granitoïdes des Lavezzi // Planet-Terre. 2020. URL: https://planet-terre.ens-lyon.fr/ressource/Bonifacio-granitoides-Lavezzi.xml#:~:text=Les%20bouches%20de%20Bonifacio%2C%20d%C3%A9troit%20large%20de%20seulement%2011%20%C3%A0,la%20Sardaigne%20de%20la%20Corse
- Montesano A. Sicurezza della navigazione e tutela dell'ambiente marino nelle Bocche di Bonifacio. Torino : Giappichelli, 2022. 336 p.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Боніфачо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боніфачо (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.07.2025