Боніфацій VII

Боніфа́цій VІІ [ лат. Bonifacius VІІ; італ. Bonifacio VІІ; світське прізвище та ім’я — Франко Ферруччі (італ. Franco Ferrucci); дата народження невідома, м. Рим, тепер Італія — 20.07.985, там само] — церковний діяч, антипапа, посідав престол у серпні 974 та з квітня 984 по 20.07.985.

Боніфацій VII (Bonifacius VІІ)
Справжнє ім’я	Франко Ферруччі
Місце народження	Рим
Смерть	20.07.985
Місце смерті	Рим
Напрями діяльності	церковне управління, політика
Традиція/школа	християнство

Ймовірно, належав до родини франкського походження. На 972 був кардиналом-дияконом.

Боніфація VІІ вважають причетним до вбивства попередника — папи Бенедикта VІ. За підтримки патриція і лідера антиімператорської партії Кресцентія Старшого на короткий час став Римським єпископом. По прибутті посланця від імператора Оттона ІІ Рудого втік разом з папською скарбницею до м. Константинополя. Достеменний перебіг подій і точне датування невідомі через брак історичних джерел.

Був відлучений від церкви на соборі, який скликав новобраний папа Бенедикт VII; спроба заколоту зазнала невдачі.

У квітні 984 повернувся до м. Рима, за допомогою синів Кресцентія змістив папу Івана XIV і знову захопив папський престол. За короткий понтифікат налаштував проти себе більшість римлян (його називали «horrendum monstrum» — з лат. жахливе чудовисько). Був убитий за непрояснених обставин.

Література

Collins R. Keepers of the Keys of Heaven: A History of the Papacy. New York : Basic Books, 2013. 600 р.
Phillips Ch. The Illustrated History of the Рopes: an Authoritative Guide to the Lives аnd Works of the Рopes of the Catholic Church, with 450 Images. London : Lorenz Books, 2018. 256 p.